Про це заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК), народний депутат Леонід Козаченко в ході Українського форуму агробізнесу.
«У нас все готово для того, щоб на наступній сесії поставити це питання на розгляд парламенту. Узгоджені практично всі головні питання. Більшість представників громадськості та депутати підтримують ці пропозиції», — сказав він.
За словами Козаченка, підготовлений документ надає першочергове право на купівлю землі фермеру, який працює в регіоні, де розташована ділянка. При цьому продаж землі іноземцям буде заборонений мінімум на 5 років.
Парламентар уточнив, що, як і передбачалося раніше, законопроект передбачатиме обмеження на концентрацію землі в одних руках в розмірі 200 га.
Однак питання, протягом якого періоду можна буде перепродувати землю після її покупки, ще обговорюється.
Для довідки: Верховна Рада наприкінці жовтня 2016 р. продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, введений у 2002 році, до 2018 р. Парламент також доручив своїм комітетам і профільному міністерству протягом півроку напрацювати необхідні законопроекти.
Уряд планував зареєструвати проект закону про ринок землі восени цього року. Але поки що урядовий законопроект не подано до парламенту.
Наталія Помянська, AgroPortal.ua

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Зупинка експорту агропродукції через морські порти України вплине на агросектор, втрати будуть великі.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№4795-IX) набрав чинності 21 червня 2026 року.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Відкриття українського агрохабу в Африці — це можливість врятувати людей від голоду, а також величезні економічні перспективи.