Законодавчі зміни щодо вивізного (експортного) мита на соєві боби та насіння ріпаку або кользи набирають чинності з 4 вересня 2025 року.
Про це повідомляє пресслужба Державної податкової служби України.
Зазначається, що 2 вересня 2025 року підписано закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (№4536-ІХ від 16 липня 2025 року), який вносить зміни до закону «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур».
Зокрема, запроваджується справляння вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або неподрібнені (товарна позиція 1201 згідно з УКТЗЕД) та насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене (товарна позиція 1205 згідно з УКТЗЕД) у розмірі 10% від митної вартості товарів.
З 1 січня 2030 року ставка вивізного (експортного) мита на зазначені олійні культури щороку зменшуватиметься на 1% до значення 5%.
«Сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, а також сільськогосподарські кооперативи, які експортують таку сільськогосподарську продукцію, вирощену членами такого кооперативу, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита», — уточнили у відомстві.
І додали, що термін «сільськогосподарський товаровиробник» вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.
«До уваги декларантів, закон не передбачає застосування пільг зі сплати вивізного мита на умовах міжнародних угод про вільну торгівлю, укладених Україною з окремими країнами», — підсумували у відомстві.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.
Олійно-екстракційні заводи (ОЕЗ) в Україні практично припинили переробку ріпаку й активно переходять на соняшник.

Україна у вересні 2026 року експортувала 3,04 млн т агропродукції, що на 41,5% більше, ніж у серпні.

Україна на початку сезону скоротила експорт ріпаку до Євросоюзу, але суттєво збільшила постачання ріпакової олії.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Експортні ціни на український ріпак знизилися значно сильніше за європейські.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.

Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Верховну Раду України та уряд невідкладно скасувати 10% експортне мито на сою та ріпак.