Близько 70 нових виноробних підприємств відкрились в Україні за роки війни завдяки спрощенню ліцензування.
Про це повідомив голова Асоціації садівників, виноградарів та виноробів України Володимир Печко, пише «Інтерфакс-Україна».
«За останні 4,5 роки завдяки покращенню законодавства і кліматичним змінам у нас стало на 70% більше виноробних підприємств… Орієнтовна цифра — близько 70 нових підприємств. Вони вийшли з тіні, почали сплачувати податки, взяли офіційно людей на роботу. В Україні почали розвиватися маленькі шато. Ніколи маленьких виноробних підприємств в Україні не було ні за радянських часів, ні за часів уже незалежної країни», — сказав він.
Керівник галузевої асоціації нагадав, що раніше для отримання ліцензії на виробництво вина потрібно було сплатити близько 500 тис. грн. Після переходу на спрощену процедуру реєстрації виноробного підприємства ця процедура стала більш фінансово доступною, і кожен, хто бажає, може отримати ліцензію за два тижні.
Після початку буму створення маленьких вітчизняних шато, за словами експерта, виноробам почало бракувати сировини і, відповідно, виноградарських насаджень.
За оцінкою Печка, в Україні наразі налічується близько 20 тис. га виноградників, із яких 5 тис. га закладено під час війни. Ця статистика не враховує окуповані території Криму, Херсонської та Миколаївської областей.
Керівник асоціації розповів, що глобальне потепління дало українським виноградарям можлиість закладати виноградні плантації в нетипових для виноградарства регіонах. Як приклад він навів Київську область, де працює близько 10 виноробних ліцензійованих підприємств. Вони вирощують для себе сировину в Київській області і докуповують необхідні обсяги в Одеській і Миколаївській областях.
Вітчизняні винороби, констатував він, змушені активно імпортувати іноземний спирт переважно з Молдови та Грузії, де більше розвинуте виноградарство.
Печко також розповів, що позитивно на галузь вплинуло створення в Одеській області лабораторії ізотопного аналізу. Вона дає підприємствам змогу проводити перевірку виноматеріалу, з якого заводи виготовляють більш якісну продукцію.
«Завдяки активізації переробних підприємств вирощування винограду стало рентабельним. Якщо в 2023 році вартість 1 кг винограду на переробку становила 5-8 грн, то в 2024-2025 роках вона досягла 18-25 грн, що стимулювало закладання виноградних насаджень», — зазначив експерт і додав, що експорт українського вина наразі ще невисокий.
«Сказати, що ми дуже класні експортери і готові завойовувати Європу, ще рано. Треба це робити, треба, але більше нам варто захищати власний ринок. Робити якісну продукцію і конкурувати нею в Україні», — резюмував голова Асоціації садівників, виноградарів та виноробів України.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Унікальний продукт із впізнаваним ім'ям, захищеним європейським законодавством, доступ до грантів і нових бізнес-можливостей — лише короткий перелік переваг географічного зазначення (ГЗ). Попри відчутно вищу ціну, попит на таку продукцію високий навіть на внутрішньому ринку.

У Франції цього року збір винограду розпочався значно раніше звичного терміну через тривалу спеку та посушливі умови. У регіоні Шампань ягоди достигли приблизно на 3–4 тижні раніше.

Крафтова виноробня ТМ Vinologist спеціалізується на виробництві авторських вин із локальних сортів винограду Бессарабії. У планах її засновника Михайла Прокопця — популяризувати вина Одещини, отримавши географічне зазначення та об’єднати місцевих виноробів у дієву асоціацію.

У селі Борохів на Волині 49-річний Олександр Геращенко вирощує 50 сортів винограду. На п'яти сотках, де раніше росла картопля, за сім років він заклав виноградник зі 130 кущів.

У селі Артасів на Львівщині запрацювала нова агролокація, яка об’єднала крафтове виноробство, вирощування ефіроолійних рослин та продаж локальної продукції.

Українське виноробство останніми роками переживає новий етап розвитку. Зростає інтерес до локальних виробників, дедалі більше господарств розвивають власні виноградники, а зміни клімату відкривають нові можливості для регіонів, які ще донедавна не вважалися виноробними.

Площі під виноградниками в Україні скоротилися до 13 тис. га. Виклики на тлі війни вимагають трансформації виноградарства та виноробства з активним залученням громад і створенням нових продуктів.

Весняні заморозки суттєво вплинули на українські сади, однак близько 50% врожаю черешні в країні все ж може зберегтися.

Українські виробники яблук після успішної пробної поставки можуть укладати контракти та розпочинати регулярний експорт фруктів до Індії.

ГС «УКРСАДВИНПРОМ» розробила стратегію задля популяризації української виноробної продукції на внутрішньому ринку.