Кабінет Міністрів України затвердив нову Експортну стратегію України на період до 2030 року.
Документ визначає ключові напрями розвитку українського експорту в умовах війни, післявоєнного відновлення та поглиблення європейської інтеграції, повідомляє Урядовий портал.
Зазначається, що фокус стратегії — нарощування виробництва та експорту товарів і послуг із вищою доданою вартістю, посилення конкурентоспроможності українських компаній на зовнішніх ринках, а також розширення участі мікро-, малого і середнього бізнесу у зовнішньоекономічній діяльності.
«Україна має сильний виробничий потенціал, наше завдання — допомогти бізнесу реалізувати його на зовнішніх ринках. Експортна стратегія до 2030 року визначає, як ми будемо працювати над розширенням доступу до ринків, розвитком інструментів підтримки експортерів і збільшенням частки продукції з доданою вартістю в українському експорті. Це важливо як для економічного зростання, так і для поглиблення інтеграції України до ринку Європейського Союзу», — наголосив віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
Стратегія передбачає три цілі:
Досягнення цих цілей, як вважають у КМУ, можливе завдяки розвитку виробництва середньо- та високотехнологічних товарів, підтримці переробної промисловості, стимулюванню інвестицій в експортно орієнтовані виробництва, усуненню тарифних і нетарифних бар’єрів, розвитку експортного фінансування, посиленню торговельно-економічного представництва України за кордоном, удосконаленню інформаційно-консультаційної підтримки, цифровізації експортних сервісів та промоції українських товарів і послуг на зовнішніх ринках.
Також стратегія передбачає державні інструменти підтримки експорту. Йдеться про фінансові механізми, зокрема продукти Експортно-кредитного агентства та банківські інструменти; всебічну підтримку експортерів від Офісу з розвитку підприємництва та експорту; розвиток логістичної та цифрової інфраструктури; укладання та модернізацію торговельних угод; захист інтересів українських експортерів; участь у міжнародних виставках і заходах; посилення економічної дипломатії; розвиток бренду «Зроблено в Україні»; співпрацю з міжнародними організаціями.
Ключові індикатори досягнення цілей до 2030 року:
Реалізація стратегії відбуватиметься у два етапи. Перший, у 2026-2028 роках, буде зосереджений на створенні сприятливих умов для розвитку експорту: вдосконаленні законодавства, усуненні торговельних бар’єрів, розвитку фінансових інструментів, залученні інвестицій та посиленні інституційної спроможності. Очікується, що у 2028 році обсяг експорту товарів і послуг сягне $80 млрд, а частка продукції з вищим рівнем переробки та експорту послуг продовжить зростати.
Другий етап у 2029-2030 роках передбачає подальший розвиток і масштабування започаткованих змін і формування цілісної системи підтримки українських експортерів.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Кабінет Міністрів України пропонує оновити порядок роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги, передбачивши додатковий час для облаштування укриттів і диференційовані вимоги до їхньої місткості.

Понад 20,7 тис. вантажних вагонів перебувало на підходах до залізничних переходів на західному кордоні України станом на 23 жовтня.

Прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан закликав українських підприємців використовувати молдовську залізницю для експорту товарів до Румунії.

Україна з початку 2026 року погодила доступ своєї агропродукції за 29 новими експортними напрямками у 13 країнах і Європейському Союзі.

Торговельна угода між Україною та Норвегією, підписана 2025 року, має набути чинності 2027 року. Оновлений документ має пройти ратифікацію в країнах-учасницях — Ісландії, Ліхтенштейні, Швейцарії. Сьогодні діє угода, яка дає можливість Україні експортувати до Норвегії всю ту продукцію, яка постачається до ЄС.

Кабінет Міністрів України на засіданні 23 жовтня створив Координаційний центр з організації бронювання, уточнив визначення критичності та ініціював перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності з урахуванням нових вимог.

Кабінет Міністрів України затвердив два документи, які направлені на контроль впливу генетично модифікованих організмів (ГМО).

Площі під органічними культурами в Україні сьогодні займають приблизно 1,7%, до 2030 року є ціль досягти 3% таких земель. Певне зростання спостерігається, хоча Україна втратила значну кількість гектарів через війну.

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.