Україна працюватиме над збільшенням постачань і просуванням товарів із вищою доданою вартістю: продукції птахівництва, свинарства, перероблених харчових продуктів та інших категорій, які створюють більше доходу всередині країни.
Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства за підсумками наради щодо розширення географії постачань української агропродукції, усунення технічних бар’єрів для експортерів і відкриття доступу до ключових світових ринків.
Основними напрямками у міністерстві назвали ринки Японії, Саудівської Аравії, Південної Кореї, США та В'єтнаму.
Зазначається, що Україна вже має практичні результати у відкритті нових напрямків для аграрного експорту. У 2025 році спільно з Держпродспоживслужбою відкрито 19 нових ринків для української аграрної продукції. У 2026 році до цього переліку додалися Алжир, Кот д'Івуар, Грузія та В’єтнам. Загалом у роботі перебуває понад 300 експортних напрямків: від погодження сертифікатів до процедур допуску окремих видів продукції.
«Аграрний експорт — це понад $22,5 млрд, або 56% загального експорту України і 17% ВВП. Пшениця, кукурудза, соняшникова олія, соя — ці слова вже давно стали синонімами України у світовій торгівлі. Ми не просто учасники глобального ринку — Україна є гарантом світової продовольчої безпеки», — зазначив мінстр закордонних справ Андрій Сибіга.
Серед конкретних результатів назвали проведення першого в історії Європейської комісії дистанційного аудиту для термічно обробленої свинини, а також закріплення річної квоти на постачання м’яса птиці до ЄС в обсязі 120 тис. т.
«Для українського виробника відкритий ринок — це нові контракти, стабільні постачання й можливість нарощувати виробництво в Україні. Наш пріоритет — ринки, де українська продукція з вищою доданою вартістю може бути конкурентною: птахівництво, свинарство, переробка, готові харчові товари. Разом із МЗС, Держпродспоживслужбою та бізнесом ми працюємо над тим, щоб швидше погоджувати сертифікати, проходити аудити й прибирати бар’єри для експорту», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Крім того, учасники обговорили ратифікацію Угоди про вільну торгівлю з Туреччиною, зокрема можливості лібералізації торгівлі цукром. Серед інших питань — відкриття ринків ЄС і Молдови для українських інкубаційних яєць, експорт біометану до ЄС та збереження спрощеного доступу українських товарів до ринків ЄС і Великої Британії після завершення чинних торговельних режимів.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Ключовими питаннями для переробників олійних є ефективна логістика та пошук сегментів із вищою маржинальністю. Практичними кейсами та своїми оцінками перспектив функціонування логістики олійного ринку та виробництва преміальної органічної продукції в межах конференції Fat & Oil Industry 2026 поділяться представники компанії UKROLIYA.

Ситуація на українському фрахтовому ринку залишається складною та напруженою. Відновлення навігації Сулінським каналом додало певної ясності щодо термінів очікування суден, і фрахтувальники активізували спроби знизити ставки.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 12 жовтня складає 5,7 млн т, що на 2,2 млн т, або 28% менше за показник минулого сезону.

Українська зернова асоціація (УЗА) звернулася до прем'єр-міністра України Сергія Корецького із закликом не допустити запровадження пріоритетів для окремих видів аграрних вантажів під час експортних перевезень, перетину державного кордону та портової перевалки.

Площі під органічними культурами в Україні сьогодні займають приблизно 1,7%, до 2030 року є ціль досягти 3% таких земель. Певне зростання спостерігається, хоча Україна втратила значну кількість гектарів через війну.

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.