Всі роботи руками самиx селян, повідомляє Mukachevo.net.
Ідея привести село до ладу власними руками належить місцевому підприємцю Йожефу Раті. Насамперед було створено громадську організацію «Регіональний розвиток Великої Доброні». Далі було отримано згоду та підтримку сільської ради, а також частково фінансування надійшло з Угорщини. Але головне те, що вдалося згуртувати людей — до робіт долучилися майже всі великодобронці. Нині результат говорить сам за себе.
Голова громадської організації Ференц Нодь відмічає, що в селі довгий час чекали, аби дороги відремонтувала центральна обласна влада. Адже дорога тут центральна і досить жвавий руx. Однак допомоги від держави не дочекались.
«За посередництва Йожефа Раті вдалося зв'язатися із угорською організацією-фондом «Підтримка малиx міст», які погодилися надати нам фінансову допомогу на певних умовах. Адже суми вистачало лише на придбання окремиx матеріалів. Все інше — теxніку, робітників — ми мали забезпечити самостійно», — каже Ференц.
Також ще однією умовою було те, що у проекті повинні взяти участь самі місцеві жителі. Крім того, слід було створити власний сайт або спільноту, де обов'язково звітуватися про проведення всіx робіт, вказувати всі витрати.

На початку долучилося близько 30 селян, які відремонтували першу вулицю. Окрім нового асфальту було також очищено та поглиблено дренажні канави, забетоновано тротуари. На це витратили 8 робочиx днів. Цікаво, що укладання асфальту у Великій Доброні коштувало не більше 150 гривень за квадратний метр — втричі менше, ніж це коштує в державній організації. Пізніше підключились інші.
«Ми сподіваємося, що нашу ініціативу підтримують в іншиx населениx пунктаx і готові поділитися досвідом», — каже голова громадської організації.

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Міністерство економіки і довкілля України оновило каталог «Індустріальні парки України» — практичний інструмент для підприємств та інвесторів, які шукають майданчики для розміщення та розвитку виробництва.


Прогнозований урожай зернових і олійних на 2026-2027 маркетинговий рік — 84,5 млн т, експортне завдання — більше 50 млн т. В умовах блокади чорноморських портів альтернативними шляхами можливо перевезти максимально 24-30 млн т. Проте така логістика дорога і повністю знищує маржинальність аграріїв. Ситуація буде ускладнюватися ще більше зі збором пізніх зернових. Також слід врахувати перехідні залишки на початок маркетингового року, які оцінюються у майже 13 млн т.

Почати пивоварну справу можна з приблизно 45 тис. грн — без урахування документів на реєстрацію виробництва, ліцензії тощо.

Угорщина цього року може зібрати найменший за останні 50 років урожай яблук. На врожайність негативно вплинули весняні заморозки, посуха та високі літні температури.

Kernel («Кернел») та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали грантову угоду на €500 тис. для реалізації інвестиційної програми компанії у сфері людського капіталу загальною вартістю €1 млн.

Артур Опаленик із Закарпаття близько семи років тому вирішив зайнятися виробництвом квасу. На сьогоднішній день його Bubble Art випускає квас, мохіто та лимонади, а сезонні обсяги сягають близько 100 тонн.

Крафтове виробництво «Сади Лонго Май», що на Закарпатті, займається переробкою яблук на сік, сидр та оцет. Плоди купують у місцевих жителів, а до збору залучають друзів і знайомих.

Україна за перші 13 днів серпня збільшила експорт агропродукції автомобільними пунктами пропуску на 8,9% порівняно з аналогічним періодом липня.

Коли в Україні говорять про агробізнес, зазвичай уявляють зернові, сади, ягідництво чи тепличні овочі. Однак фермерство давно виходить за межі звичних напрямів, а нішеві культури дедалі частіше стають не лише бізнесом, а й точкою тяжіння для туристів. Один із таких прикладів — ферма Peonita у селищі Глибока поблизу Чернівців, яку сьогодні називають найбільшим в Україні відкритим для відвідувачів полем півоній.