Всі головні новини агроринку на
📲 Телеграм-каналі
Україна не голодуватиме, але війна матиме вплив на світовий ринок зерна.
Таку думку в інтерв'ю «НВ Бізнес» висловив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов.
«Минулого року ми виростили рекордний урожай — 107 млн т зерна та олійних, з яких 33 млн т пшениці та близько 40 млн т кукурудзи. Внутрішнє споживання, наприклад, пшениці не перевищує 4 млн т на рік. Україна експортувала 18 млн т пшениці, залишилося ще 15 млн т. Мінус 4 млн т, які наша країна використовує за рік, і у нас ще залишиться трирічний запас. Це за умови, що нічого не сіятимемо», — пояснив він.
Експерт підкреслив, що Україна відіграє істотну роль у балансі цін та доступності продуктів харчування, тому наслідки від війни будуть.
«У світі щорічно продається близько 200 млн т кукурудзи, з яких частка України — 30−35 млн т. Пшениці в усьому світі продається близько 250 млн т, Україна постачає 25 млн т. За кукурудзою ми входимо до ТОП-3, а за пшеницею — у ТОП-5 найбільших експортерів у світі. Якщо пропозиції з нашої країни не буде, то пшениця та кукурудза подорожчають. І не всі країни зможуть дозволити собі їх купувати. У деяких країнах люди можуть зіткнутися з голодом», — вважає Горбачьов.
Водночас експерт зауважив, що в Україні ще взимку посіяно пшеницю на площі близько 6,5 млн га. І це — середньостатистичний показник. Наприклад, минулого сезону під цю культуру було відведено 7 млн га, позаминулого — 6,4 млн га.
«Ми очікуємо на врожай 28−30 млн т проти 33 млн т минулого року. Точні прогнози зараз складно робити, оскільки багато залежить від погодних факторів цієї весни — чи в Україні будуть дощі, чи ні. Можу сказати, що більша частина пшениці удобрена. Як правило, час до 1 квітня виробники використовують для ремонту техніки. І лише потім виїжджають на поля», — нагадав Горбачьов.
За його словами, до весняної посівної вже можна приступати у південних областях. Але зараз бойові дії йдуть у Херсонській області та на півдні Запорізької. А в Північній та Центральній Україні для посівної ще не настав час. Наприклад, у Київській області на полях ще лежить сніг, і сіяти рано. Сільськогосподарські підприємства забезпечені посівним матеріалом на 80%, всі мають добрива.
«Зазвичай посівна стартує 1 квітня та триває місяць. Все залежить від культур. Раніше треба посіяти ячмінь, кукурудзу, пізніше — сою, соняшник. До кінця квітня посівна зазвичай завершується, але іноді роботи продовжуються до середини травня», — підсумував він.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Для проведення основних осінньо-польових робіт аграрному сектору необхідно близько 200 млрд грн обігового фінансування.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Група компаній «Агрейн» завершила посівну кампанію озимого ріпаку в Чернігівській області. Наразі роботи тривають на Одещині.

Сільгоспвиробники Полтавщини станом на 3 вересня розпочали свібу озимого жита та ріпаку, яких посіяно 0,5 тис. га та 9,9 тис. га відповідно.

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов став головою комітету агропромислового комплексу української частини Українсько-французької ділової ради.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?

Україна планує збільшити експорт кукурудзи наступного сезону, оскільки сприятливі погодні умови підвищать урожайність.

Пшениця залишається досить прибутковою культурою. Україна не реалізувала свій потенціал у її вирощуванні повною мірою, оскільки середня врожайність складає приблизно 4,5 млн т, а її можна підвищити вдвічі.

В Українській зерновій асоціації очікують, що перевезення зерна залізницею не буде дорогим. Ціни на вагони будуть стабільними, вагонів наразі 28 тисяч, і це дуже багато. Тож Україна запросто може перевезти прогнозовані 50 млн т, що не створить жодних проблем.