Всі головні новини агроринку на
📲 Телеграм-каналі
Україна не голодуватиме, але війна матиме вплив на світовий ринок зерна.
Таку думку в інтерв'ю «НВ Бізнес» висловив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов.
«Минулого року ми виростили рекордний урожай — 107 млн т зерна та олійних, з яких 33 млн т пшениці та близько 40 млн т кукурудзи. Внутрішнє споживання, наприклад, пшениці не перевищує 4 млн т на рік. Україна експортувала 18 млн т пшениці, залишилося ще 15 млн т. Мінус 4 млн т, які наша країна використовує за рік, і у нас ще залишиться трирічний запас. Це за умови, що нічого не сіятимемо», — пояснив він.
Експерт підкреслив, що Україна відіграє істотну роль у балансі цін та доступності продуктів харчування, тому наслідки від війни будуть.
«У світі щорічно продається близько 200 млн т кукурудзи, з яких частка України — 30−35 млн т. Пшениці в усьому світі продається близько 250 млн т, Україна постачає 25 млн т. За кукурудзою ми входимо до ТОП-3, а за пшеницею — у ТОП-5 найбільших експортерів у світі. Якщо пропозиції з нашої країни не буде, то пшениця та кукурудза подорожчають. І не всі країни зможуть дозволити собі їх купувати. У деяких країнах люди можуть зіткнутися з голодом», — вважає Горбачьов.
Водночас експерт зауважив, що в Україні ще взимку посіяно пшеницю на площі близько 6,5 млн га. І це — середньостатистичний показник. Наприклад, минулого сезону під цю культуру було відведено 7 млн га, позаминулого — 6,4 млн га.
«Ми очікуємо на врожай 28−30 млн т проти 33 млн т минулого року. Точні прогнози зараз складно робити, оскільки багато залежить від погодних факторів цієї весни — чи в Україні будуть дощі, чи ні. Можу сказати, що більша частина пшениці удобрена. Як правило, час до 1 квітня виробники використовують для ремонту техніки. І лише потім виїжджають на поля», — нагадав Горбачьов.
За його словами, до весняної посівної вже можна приступати у південних областях. Але зараз бойові дії йдуть у Херсонській області та на півдні Запорізької. А в Північній та Центральній Україні для посівної ще не настав час. Наприклад, у Київській області на полях ще лежить сніг, і сіяти рано. Сільськогосподарські підприємства забезпечені посівним матеріалом на 80%, всі мають добрива.
«Зазвичай посівна стартує 1 квітня та триває місяць. Все залежить від культур. Раніше треба посіяти ячмінь, кукурудзу, пізніше — сою, соняшник. До кінця квітня посівна зазвичай завершується, але іноді роботи продовжуються до середини травня», — підсумував він.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Агротехнологічна компанія «Сингента» і страхова компанія UNIQA презентували програму «Покрова» — страхування товарів «Сингента» від воєнних ризиків на складах українських агровиробників.

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Фермерські господарства 28 громад Сумської області можуть отримати підтримку за програмою «Озимий Дизель».

Посівна озимих культур в Україні станом на 27 жовтня 2026 року фактично виходить на завершальну стадію — засіяно 5,35 млн га, або 84,7% прогнозованих площ.

Українські сільгоспвиробники станом на 20 жовтня 2026 року засіяли озимими культурами 5,05 млн га, або 79,9% прогнозованих площ.

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов став головою комітету агропромислового комплексу української частини Українсько-французької ділової ради.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?

Україна планує збільшити експорт кукурудзи наступного сезону, оскільки сприятливі погодні умови підвищать урожайність.

Пшениця залишається досить прибутковою культурою. Україна не реалізувала свій потенціал у її вирощуванні повною мірою, оскільки середня врожайність складає приблизно 4,5 млн т, а її можна підвищити вдвічі.

В Українській зерновій асоціації очікують, що перевезення зерна залізницею не буде дорогим. Ціни на вагони будуть стабільними, вагонів наразі 28 тисяч, і це дуже багато. Тож Україна запросто може перевезти прогнозовані 50 млн т, що не створить жодних проблем.