Україна готова ділитися досвідом використання дронів — як для створення морської безпекової архітектури, так і в сільському господарстві.
На цьому в межах IV Міжнародної конференції з продовольчої безпеки Food from Ukraine наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Він визначив три ключові компоненти продовольчої безпеки під час війни.
«Війна навчила, що мають працювати як морські, так і наземні маршрути, що є основою передбачуваних постачань. Абсолютно ясно, доки Кримський півострів залишається окупованим і воєнізованим росією, повноцінної безпеки в Чорному морі ми не досягнемо. Тож деокупація Криму має бути в центрі всіх чорноморських стратегій», — додав Андрій Сибіга.
«Україна готова разом із урядами, регіональними банками розвитку та приватним сектором переходити від разових постачань до розбудови місцевої інфраструктури, переробних і логістичних хабів, систем зрошення, механізації цифрових рішень, підготовки фахівців. Самодостатність партнерів у продовольчій безпеці — принципова кінцева мета України і запорука того, що вони ніколи не зіткнуться із загрозою голоду», — зазначив міністр.
До війни Україна забезпечувала їжею 400 млн людей у світі, однак російська війна поставила їхнє життя під загрозу. Крім того, зараз понад 138 тис. км² українських земель лишаються замінованими.
«росія використовує продовольство як зброю. росія прагне перетворити Чорне море на сіру зону свого впливу, її дії порушують низку положень Конвенції ООН з морського права. Водночас ми розуміємо, що більше може бути зроблено для протидії агресору. Ми підтримуємо санкції проти росії за вивіз і торгівлю крадерним зерном. Та закликаємо не використовувати міжнародні торговельні платформи для продажу краденого зерна», — підкреслив Андрій Сибіга.
При цьому він наголосив на важливості не допустити переобрання росії до Ради Міжнародної морської організації.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Блокування морських шляхів може за два-три місяці викликати кризу в сільському господарстві та дефіцит продовольства в країнах Африки, окремих країнах Азії та на Близькому Сході, куди Україна експортує мільйони тонн продовольства.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Євроінтеграція України здатна посилити продовольчу самодостатність ЄС, однак інтеграція українського агросектору вимагатиме гармонізації виробничих стандартів і тривалого перехідного періоду.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

Республіка Малаві отримала першу у 2026 році партію української продовольчої допомоги в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

На Харківщині аграрії припинили обробляти близько 7,5% посівних площ через постійну загрозу атак російських FPV-дронів.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).