Про це йдеться у повідомленні Державної служби з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів.
Як зазначила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, Україна минулого року в супроводі фітосанітарних сертифікатів експортувала понад 54,3 млн т зернових та олійних культур. Основними країнами, до яких здійснювався експорт зернових, зернобобових та олійних культур, в минулому році стали КНР, Єгипет та країни ЄС. Прогнозується, що протягом наступних 10 років Україна покращуватиме свої позиції на світовому ринку зерна і, потенційно, увійде до топ-5 країн експортерів зернових, збільшивши свою частку до 14%.
Вона підкреслила, що дуже важливою умовою є збереження високої якості та безпечності української продукції, а також її відповідність вимогам країн-партнерів. Завданням є мінімізація кількості нотифікацій.
«У нас дуже велика відповідальність в частині збереження іміджу нашої країни та створення необхідних умов для розвитку українського експорту. В цих напрямках маємо об»єднати зусилля та працювати спільно з українськими виробниками для того, щоб українська продукція асоціювалася виключно зі знаком якості. Це наша спільна справа й мета», — додала Владислава Магалецька.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Рішення Кабінету Міністрів України про спрощений доступ до керування окремими видами сільськогосподарської техніки — лише перший етап спрощення процедур у цій сфері.

Право експортувати продукцію тваринного походження до країн Європейського Союзу станом на початок 2026 року мають 448 українських підприємств.

В Україні за сім місяців 2026 року зафіксували 454 неблагополучні пункти щодо сказу. Це приблизно на 30% менше, ніж за аналогічний період минулого року, однак епізоотична ситуація залишається напруженою.

Держпродспоживслужба цього року провела аналіз фітосанітарного ризику щодо 19 шкідливих організмів, які регулюються в Європейському Союзі. 15 вересня робоча група схвалила звіти щодо ще 9 організмів, завершивши заплановану роботу.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Українські експортери пшениці мають неухильно дотримуватися оновлених фітосанітарних вимог Республіки Індонезія. Інакше це може стати підставою для затримання партії або відмови у ввезенні вантажу.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

GoldExim — сучасне експортно орієнтоване виробництво нішевих культур із Хмельницького, продукцію якого купують від Європи до Азії. Керівник компанії Владислав Балац розповів про етапи розвитку підприємства та роль оптичного сортування у підготовці продукції, якість і безпечність якої задовольнить навіть найбільш вимогливих покупців.