Україна має намір скоротити парникові гази від аросектору на 14%

На цьому наголосила заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук, йдеться у повідомленні відомства.

За її словами, середньорічна температура в Україні, як і у світі в цілому, вже піднялась на 1,1°С. І ці зміни відчутні для аграріїв. Потягом наступних 20 років в Україні очікується підвищення у межах 0,8 — 1,1°С. За найгіршого сценарію антропогенного впливу на кінець століття температура у світі може піднятися до 4,3°С. Це суттєві виклики для ведення і планування сільськогосподарської діяльності. І хоча річна кількість опадів за всіх сценаріїв для України зміниться несуттєво, однак посилиться їх перерозподіл впродовж року в межах ±20% — із збільшенням в холодний період і зменшенням в теплий, особливо у липні і серпні. Це також критичний фактор для сільського господарства.  

«Агропромисловий сектор важливий в структурі економіки України і в той же час є потужним джерелом викидів парникових газів. Тому сьогодні в національній урядовій політиці питанню скорочення викидів від сільського господарства варто приділяти значну увагу в контексті Європейської зеленої угоди та курсу на досягнення кліматичної нейтральності в довгостроковій перспективі», — відзначила Ірина Ставчук.

Для вироблення екотрансформаційної політики у сільському господарстві наразі Міндовкілля проводить консультації щодо другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди. До НВВ2 входять такі кліматоохоронні заходи, як поширення більш ощадливих для ґрунту технологій обробітку; внесення добрив, що повільно вивільняються; збільшення частки виробництва органічної продукції; посилення контролю за незаконне розорювання пасовищ і водоохоронних територій.

«За спільними підрахунками Міндовкілля та Мінеокноміки їх реалізація дозволить до 2030 року скоротити викиди парникових газів від сільського господарства на 14% від поточного рівня, а за категорією викидів від ріллі та пасовищ — на 20%», — йдеться у повідомленні.

Крім того, міністрство завершує розробку рамкової Стратегії з адаптації до зміни клімату, спільно з Мінеокноміки працює над імплементацією Нітратної директиви ЄС, а також ініціювало спільно з Мінекономіки реформу системи управління зрошувальними системами, а функції формування та реалізації політики в цій сфері вже передані до новоствореного Мінагропроду. Це також є важливим для розвитку сектору сільського господарства та його адаптації до кліматичних змін.