Першим кроком стало затвердження стратегії розвитку кліматичних змін, яка включає завдання для всіх міністерств, а саме розробку кроссекторальних напрямів, де кожне міністерство має вирішити, які заходи прийматиме для запобігання зміни клімату. Щоб розуміти, куди рухається Україна, також був напрацьований та вже прийнятий Верховною Радою рамковий та євроінтеграційний Закон про основні засади державної кліматичної політики, який включає всі аспекти того, як Україна буде розвиватися та які візьме зобовʼязання в сфері зміни клімату.
У пошуках кліматологів: зелений курс наблизився до українського аграрія
09 жовтня 2024, 05:57 723
Дотримання принципів Європейського зеленого курсу є одним із обов’язкових напрямів у процесі євроінтеграції. Екологічна трансформація, яка впроваджується ЄС для досягнення кліматичної нейтральності, напряму стосується сільського господарства.
Сьогодні для українського бізнесу цілі декарбонізації є добровільним вибором без обов’язкового регулювання, хоча вже є агрокомпанії-першопрохідці на цьому шляху. Але незабаром відповідність Європейському зеленому курсу (ЄЗК) стане питанням не додаткових можливостей, а питанням комплаєнсу. Проте у виробників ще є час підготуватися до перехідних ризиків та успішно інтегруватися у нові виробничі ланцюги Євросоюзу, що створюються для втілення ЄЗК.
Україна має сценарій економічного розвитку для досягнення вуглецевої нейтральності
Попри те, що в країні третій рік триває війна, у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів прийняли рішення, що найближчий рік буде роком кліматичного діалогу, і Україна буде поетапно впроваджувати свою політику. Про це під час конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» розповіла заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва.
Вікторія Киреєва, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України
Чиновниця додала, що наразі Міндовкілля спільно з міжнародними партнерами працює над моделюванням сценаріїв економічного розвитку України для досягнення вуглецевої нейтральності. Вже в листопаді на Міжнародній кліматичній конференції COP буде представлена ця стратегія, після чого в січні її винесуть на громадське обговорення.
Все починається з сильної переговорної команди
За словами виконавчої директорки Українського центру європейської політики Любові Акуленко, яка аналізує процедури вступу до ЄС та працює над розробкою організації переговорного процесу, на шляху євроінтеграції важливим фактором є правильна організація переговорної команди.
Експертка розповіла, що наразі стосовно галузі агро та ЄЗК з інституційної структури Україна прийняла два моменти: сформована переговорна команда в кількості 35 осіб та міжвідомча робоча група, до якої входять 17 членів.
Любов Акуленко, виконавча директорка Українського центру європейської політики
Загалом уся переговорна команда, можна сказати, політична, оскільки у її складі більшість — заступники міністрів. У цьому є мінус, адже в разі зміни уряду вся команда може змінитися, і ми втратимо перемовників. У цьому процесі важливо мати інституційну памʼять.
Як приклад вона навела досвід Польщі, де під час перемовин працювало 7 кроссекторальних робочих груп, зокрема і агро. Проводився ретельний підрахунок наслідків від вступу до ЄС та витрат для адаптації законодавства. В Україні поки такої роботи не ведеться.
У пошуку єдиної системи вимірювання вмісту вуглецю в ґрунті
Поки держава вибудовує законодавчу базу та напрацьовує стратегії, бізнес впроваджує вимоги ЄЗК на практиці. Наприклад, компанія Kernel уже тривалий час працює над розробкою методології операційного обліку вуглецю в ґрунті. Агрохолдинг також впроваджує кліматичне управління, і отримані наукові дослідження допомагають досягнути зниження викидів.
За словами керівниці напряму сталого розвитку Kernel Марти Трофімової, в Україні поки немає єдиної системи вимірювання вмісту вуглецю в ґрунті. Вона назвала такі способи моделювання вуглецю:
- лабораторний аналіз ґрунту, але це буде дорого для підприємств із великим земельним банком. Компанія Kernel це робить в операційному порядку раз на 4 роки;
- можна використовувати ІТ-рішення, але цей ринок ще не досліджений;
- оцінка за різними методологіями і коефіцієнтами, але потрібно, щоб це було уніфіковано в усіх гравців ринку, адже якщо різні компанії по-різному класифікуватимуть та використовуватимуть різні коефіцієнти, то будуть різні результати.
Марта Трофімова, керівниця напряму сталого розвитку Kernel
Наша компанія працює довгий час над тим, щоб напрацювати методологічний інструмент управління операційною одиницею — 1 кг СО2 еквівалент на 1 т продукції на 1 га. Ми дійшли продуктивного етапу цього операційного обліку. Ідея в тому, щоб розраховувати викиди парникових газів від агрооперацій за всіма індивідуальними полями і кожною ключовою культурою.
Так само, наразі в Україні відсутнє нормативне забезпечення на загальнодержавному рівні обігу карбонових сертифікатів, але підприємства вже працюють у цьому напрямі.
«Ця діяльність не стосується обліку парникових газів усередині держави. Ми вивчаємо це питання і напрацьовуємо нормативно-документальну базу, оскільки регулювання даної сфери ще не зовсім відпрацьоване в усьому світі», — пояснює Вікторія Киреєва.
Регулювання вільного ринку вуглецю: які можливості мають виробники
У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів зазначають, що Україна лише на самому початку шляху, але має чітку мету, до якої повинні рухатися суспільство, бізнес, держава, щоб стати повноцінним членом Європейського союзу. Водночас бізнес має давати урядовцям аргументи, показники, дослідження, щоб перемовники в кожній своїй частині могли відстоювати права України та прагнення до економічного зростання.
Вікторія Киреєва, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України
Питання кліматичної політики відкриває можливості перед бізнесом у питанні залучення міжнародної фінансової допомоги для впровадження відповідних технологій. Для цього потрібно прийняти рішення, що ви готові змінюватися, бути інформаційно активними та вибудовувати команду кліматологів, оскільки зараз такий час, що кожне агропідприємство повинне мати у своєму штаті людину, яка розбирається в принципах декарбонізації, євроінтеграції та захисті довкілля.
Агрокомпанії, які вже почали перелаштовувати виробничі процеси, радять сільгоспвиробникам проробляти та будувати стратегії відповідно до ЄЗК, але головне — не сприймати цей шлях як ризиковий тягар, а підійти до цього питання зважено, адже з разом із цим відкриються додаткові можливості.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
