З початку повномасштабного військового вторгнення рф АПК України втратив $4,3 млрд.
Такими оцінками поділилася керівниця Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Марія Богонос, пише AgroPortal.ua.
За її словами, втрати одних лише сільгоспугідь від окупації, забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами чи прямого фізичного пошкодження складають $2,1 млрд.
Війна вдарила по найбільш слабких місцях аграрного сектору в Україні та світі. Суттєво збільшились ціни на добрива та паливо, зменшились площі сільгоспугідь, падіння експорту з України призвело до дефіциту зернових та соняшникової олії у світі, а для українських виробників — до зменшення виручки, зазначають у KSE.
«Криза з подібними наслідками виникає у світовій історії не вперше та не востаннє. Яким чином сільське господарство може стати менш вразливим? Потрібно продовжувати розробки інноваційних підходів та технологій», — говорить Богонос.
Звісно, інновації — не найперше, коли в країні йдеться про фізичне виживання населення, але високоякісні ресурси під час посівної показали свою ефективність, каже операційний директор «Агро-Регіон» Володимир Кравцов. За його словами, деякі технологічні рішення настільки ефективні, що їхня окупність складає пів року-рік.
Та й розробка нових технологій — дуже витратна справа, додає директор з маркетингу компанії «Сингента» в Україні Костянтин Іванюк.
Але після перемоги та відновлення експорту постане питання відновлення, навіть переродження галузі та держави в цілому. Тоді інновації матимуть вирішальне значення. Але їх не буде, якщо припинити працювати над ними сьогодні, коли важко.
Про те, що зовсім відмовлятися від інновацій не варто, говорить і керівник відділу R&D ІМК Олексій Місюра.
Він погоджується, що умовний безпілотний трактор з Німеччини в Чернігівську область зараз ніхто не повезе на випробування.
«Але при цьому доступність інноваційного обладнання може зараз залежати від політики компанії, яка його постачає. Хтось ставить усі проєкти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, а хтось досі готовий везти на поле свої, наприклад, сенсори листової діагностики (знову ж таки, за умови їх фізичної наявності в Україні)».
Вже зараз із аграріями зв’язуються компанії, які пропонують свої послуги з внесення ЗЗР дронами. «У пізніх фазах росту культур (коли кліренсу самохідних обприскувачів уже не вистачає для виконання роботи без істотних пошкоджень посіву) дрони можуть залишитися єдиною опцією в цьому сезоні», — вважає експерт.
Компанії, які мали потрібний рівень технологічного розвитку до війни, повною мірою користуються ним зараз для виживання, додає керівник відділу R&D ІМК.
Попри всі існуючі складнощі, катастрофи з постачанням матеріальних ресурсів опитані агровиробники не спостерігають. Та й постачальники насіння, ЗЗР та інших складових аграрного виробництва спрямовують на забезпечення ресурсами всі зусилля.
«Ми не припиняємо жоден план із упровадження нових продуктів. Також продовжують розвиток цифрові технології. На період війни ми навіть зробили вільний доступ до деяких цифрових рішень», — коментують у компанії «Сингента».
У наступні роки «Сингента» планує вивести на український ринок ще 5 нових продуктів. Один із них — ЗЗР на основі Адепідинутм — передової діючої речовини з класу карбоксимідів (SDHI). Також компанія працює над сегментом продуктів біологічного походження — стимуляторів і засобів захисту.
У насінництві найбільш очікуваною та значущою подією нового сезону буде запуск нової технології у соняшнику під назвою AIR, що дозволить фермеру дуже гнучко планувати захист від бур’янів. Буде поповнення лінійки гібридів кукурудзи Artesian.
Чи не найбільшу роль цього сезону в підтримці агроіндустрії відіграватимуть «Фінансові рішення». «Здатність конвертувати зерно в гроші буде мати вирішальне значення у новому сезоні», — підсумували в компанії «Сингента».

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH. Освітній простір створили на базі механіко-технологічного та агробіологічного факультетів спільно з компанією «ХОРШ Україна».

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Міжнародна агротехнологічна компанія «Сингента» у межах партнерства надасть одному з фіналістів цьогорічного конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» сертифікат на безкоштовний річний доступ на повну версію Cropwise Operations (CWO).

Дефіцит і відтік кваліфікованих кадрів — серед основних проблем агропродовольчого сектору. Втім, незважаючи на різного роду виклики, в агро дедалі більше молодих людей займають керівні посади.

Загальноекономічне падіння ВВП в Україні за найбільш реалістичного сценарію складе до 40%.

Україна за останні 20 років стала одним із ключових гравців на продовольчому ринку. Вражаючої динаміки вдалося досягти за рахунок постійного вдосконалення технологічного процесу та використання кращих світових практик, які адаптовуються до українських реалій.

Війна скоригувала плани ІМК, однак не змусила зупинитися в інноваційному розвитку.