Війна скоригувала плани ІМК, однак не змусила зупинитися в інноваційному розвитку.
Про це розповів керівник відділу R&D Олексій Місюра на Facebook-сторінці компанії.
Він зазначив, що цього року на понад 25 тис. га посівів компанія використала технології диференціації норм внесення добрив, посівного матеріалу та гербіцидів.
«У попередні роки завдяки цій технології ми здебільшого підвищували врожайність у високопродуктивних зонах поля. А у сезоні-2022 воєнні дії змусили нас застосувати й інший підхід до цієї технології: економія в зонах низької продуктивності поля (де зменшення норми найменше впливає на врожайність культур) дозволила зекономити 250 т азотних добрив. В умовах війни, коли справдились очікувані проблеми з постачанням, це суттєво», — пояснив Олексій Місюра.
Він підкреслив, що потенційно 45% площ, які обробляють підприємства ІМК, підходять для використання технологій точного землеробства, тож ще є над чим працювати. Зокрема, разом із компанією OneSoil компанія планує повністю автоматизувати створення карт-завдань для внесень добрив та посіву. Також планується провести ширше випробування технологій сканування листової поверхні з одночасним внесенням добрив.
«Перспективи ширшого використання деяких технологій, про які ми почали говорити ще кілька років тому, війна зробила ближчими. Наприклад, ми вже неодноразово випробовували різні моделі дронів для обприскування посівів, але поки це не знаходило масштабного впровадження, оскільки технологія дорожча за авіацію і не дає такого виробітку гектарів. Сьогодні ж ми точно не знаємо, чи дозволять в Чернігівській і Сумській областях використання сільськогосподарської авіації. Це спонукає глибше замислитися про пошук альтернативи», — підсумував експерт.

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH. Освітній простір створили на базі механіко-технологічного та агробіологічного факультетів спільно з компанією «ХОРШ Україна».

Компанія ІМК у січні-червні 2026 р. року отримала $34,3 млн чистого прибутку, що на 33% менше показника за аналогічний період минулого року.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Дефіцит і відтік кваліфікованих кадрів — серед основних проблем агропродовольчого сектору. Втім, незважаючи на різного роду виклики, в агро дедалі більше молодих людей займають керівні посади.

Загальноекономічне падіння ВВП в Україні за найбільш реалістичного сценарію складе до 40%.

З початку повномасштабного військового вторгнення рф АПК України втратив $4,3 млрд.