Війна скоригувала плани ІМК, однак не змусила зупинитися в інноваційному розвитку.
Про це розповів керівник відділу R&D Олексій Місюра на Facebook-сторінці компанії.
Він зазначив, що цього року на понад 25 тис. га посівів компанія використала технології диференціації норм внесення добрив, посівного матеріалу та гербіцидів.
«У попередні роки завдяки цій технології ми здебільшого підвищували врожайність у високопродуктивних зонах поля. А у сезоні-2022 воєнні дії змусили нас застосувати й інший підхід до цієї технології: економія в зонах низької продуктивності поля (де зменшення норми найменше впливає на врожайність культур) дозволила зекономити 250 т азотних добрив. В умовах війни, коли справдились очікувані проблеми з постачанням, це суттєво», — пояснив Олексій Місюра.
Він підкреслив, що потенційно 45% площ, які обробляють підприємства ІМК, підходять для використання технологій точного землеробства, тож ще є над чим працювати. Зокрема, разом із компанією OneSoil компанія планує повністю автоматизувати створення карт-завдань для внесень добрив та посіву. Також планується провести ширше випробування технологій сканування листової поверхні з одночасним внесенням добрив.
«Перспективи ширшого використання деяких технологій, про які ми почали говорити ще кілька років тому, війна зробила ближчими. Наприклад, ми вже неодноразово випробовували різні моделі дронів для обприскування посівів, але поки це не знаходило масштабного впровадження, оскільки технологія дорожча за авіацію і не дає такого виробітку гектарів. Сьогодні ж ми точно не знаємо, чи дозволять в Чернігівській і Сумській областях використання сільськогосподарської авіації. Це спонукає глибше замислитися про пошук альтернативи», — підсумував експерт.

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Бізнес, який тільки-но починає діяльність, будує свою бізнес-стратегію, обов'язково повинен включати аспекти IP-стратегії, стратегії інтелектуальної власності, аби захистити свою розробку.

Війна змусила виробників, не лише агропродукції, адаптуватися до викликів. Бізнес продовжує впроваджувати інновації та шукати шляхи виживання. Сьогодні важливо перетворити стійкість на конкурентоспроможність завдяки партнерству, локалізованому виробництву, сучасній логістиці та новим інвестиціям.

В Україні є дуже великий потенціал для впровадження нових технологій і способів виробництва, таким чином країна може здобути статус потужного інноваційного центру майбутнього.

Міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій МХП має величезний набір чітко структурованих даних. На їх основі побудовані цифрові рішення, які у виробничому процесі дозволяють збільшувати коофіцієнт виходу м’яса на значимі відсотки.

Агроекспорт через порти Великої Одеси зупинено, а альтернативні шляхи роблять логістичний цикл довшим і значно дорожчим, що суттєво впливає на економіку експорту. Тому більшість агрокомпаній перебудовує свої експортні стратегії.

Компанія ІМК отримала нагороду RESILIENCE MARK під час заходу ESG Leaders Assembly «Відповідальність, яка має ціну», що об’єднав лідерів бізнесу, експертів і практиків, які опікуються питаннями сталого розвитку.

Варшавська фондова біржа (WSE) 21 жовтня призупинила торги акціями українського агрохолдингу ІМК після того, як з початку дня їх курс обвалився на 17,71% — до 22,30 польських злотих за акцію.

Дефіцит і відтік кваліфікованих кадрів — серед основних проблем агропродовольчого сектору. Втім, незважаючи на різного роду виклики, в агро дедалі більше молодих людей займають керівні посади.

Загальноекономічне падіння ВВП в Україні за найбільш реалістичного сценарію складе до 40%.

З початку повномасштабного військового вторгнення рф АПК України втратив $4,3 млрд.