Зустріч президента росії володимира путіна з турецький президентом Реджепом Ердоганом щодо українського зерна може призвести до провокацій у морському коридорі.
Таку думку у ефірі «Київ24» висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, говориться у повідомленні УАК.
«Якщо агресор заговорив про цю тему, то можуть з’явитися провокації у нашому діючому морському коридорі. Нам цього не хотілося б», — сказав Коваль.
Він зауважив, що попередній зерновий коридор передбачав тристоронні дзеркальні угоди — росія-Туреччина-ООН, Україна-Туреччина-ООН.
«А тепер вони хочуть зустрітися без України і поговорити про український експорт. Ситуація «цікава», думаю, реакція українського керівництва на це буде», — припустив Павло Коваль.
І висловив думку, що здебільшого такий візит і такі перемовини потрібні путіну, попри те, що Ердоган також виграє від цієї зустрічі.
«Я переконаний, що путін зацікавлений тому, щоб повернутись на майданчик шантажу по зерну та логістиці, яка здійснюється з України. А прикриваються вони правильною парасолькою, що зерно з України повинно потрапляти за призначенням», — пояснив експерт.
Водночас Павло Коваль зазначив, що українське зерно і так потрапляє за призначенням без участі росії та Туреччини завдяки теперішньому морському коридору.
«Цей інструмент працює. Це не тільки одеські морські порти: Південний, Чорноморськ, Одеса. Це також дунайські порти, і там налагоджена вже логістика», — підсумував фахівець.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Латвія та Литва збираються найближчим часом розглянути заборону транзиту російського зерна через свої порти.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Протягом останніх тижнів ситуація га глобальному зерновому ринку різко загострилася. Через атаки на портову та судноплавну інфраструктуру покупці почали шукати заміну чорноморській пшениці. Відбуваються затримки й скасування вантажів, біржові ф'ючерси на пшеницю зростають.

Туреччина безпереревно контактує дипломатичними каналами з Україною та росією для створення нового механізму безпечного транспортування агропродукції у Чорному морі.

Туреччина з 1 жовтня 2026 року знизить мито на імпорт насіння соняшнику з 20% до 12%, хоча нижча ставка мала почати діяти лише з 30 листопада.

У червні в порти Великої Одеси заходило близько 200 суден на місяць, але через постійні обстріли інфраструктури, а потім і суден, у липні цей обсяг суттєво зменшився. З 22 липня жодне судно не зайшло в порти Великої Одеси. Це було вперше за 2,5 року роботи морського коридору.

Процедуру зміни власника активів одного з найбільших у світі виробників продуктів харчування Nestle можуть розпочати у росії.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.