1.5 млн. тон продукції експортовано за серпень, це багато, чи мало?
Враховуючи, що через порти Дунаю експорт склав приблизно стільки ж, залізниця «випхала» під 1 млн і автотранспорт — близько 0,5 млн, то загальний обсяг сягнув 4,5 млн. тон. Це, звичайно, прогрес. Але...
Кукурудза — головний експортний товар — ціни після відкриття коридору не виросли. Порівняно з цінами до війни вони зараз на 37% нижчі в гривні на 56% нижчі в доларах США. Іншими словами, зараз за кожну тонну кукурудзи аграрії отримують лише близько 44% того, що отримували до війни. І я не буду говорити про те, наскільки зросла собівартість.
Пшениця продовольча — зерновий коридор дав зростання ціни на 12%, але ціни зараз в гривні на 41% нижчі ніж до початку повномасштабного вторгнення рашистів і на 59% в доларі.
Краща ситуація з олійними (соняшник, ріпак, соя), де зростання ціни є значно відчутнішим після відкриття коридору. Але тут є велике але — ми зараз перейшли на експорт сировини (соняшнику), а не соняшникової олії.
Чому ціни — це найважливіший показник зараз?
Чи будуть сіяти аграрії озимі культури в тих самих обсягах?
Чи будуть сіяти ярі на весні — залежить від того, чи рашистська нечисть буде ще най той час топтати нашу землю і загрожувати судноплавству.
В цілому, з позитиву, що я бачу по зерновому коридору — це поступове збільшення розміру кораблів, які заходять до наших портів. Хоча й далі переважають невеликі і не надто ефективні кораблі.
Також з негативу — переважна більшість експорту йде до Туреччини. Тобто наша географія поки що не оптимальна для отримання високих цін.
Де-факто, зерновий коридор дав певний результат, але він не вирішив проблему дорогої логістики. Як тільки цю проблему буде вирішено, #експорт залізницею і автотранспортом зерна впаде майже до нуля. Якщо ж люди вивозять мільйони тон авто та залізничним транспортом, значить зараз поставки через порти не дає значних переваг по ціні або ж абсолютна більшість учасників ринку не отримує доступу до цього коридору.
Думаю, що далі, можливо, буде краще і буде зростання ціни, по мірі зростання довіри до цього шляху експорту. Сподіваюся на це. Але рашистам я, звичайно, ніколи вірити не зможу. Думаю, що вони, як тільки побачать позитивну динаміку, постараються влаштувати якийсь теракт, щоб знову транспортні компанії боялися відправляти до нас кораблі.
Давайте чесно — рашисти зараз використовують зерно і продукти як інструменти терору світової спільноти. І вони стараються усунути головного конкурента на ринку пшениці та соняшникової олії, яким є для них Україна, за допомогою зброї. Тобто, це озброєний тероризм проти продовольчої безпеки світу.
Змінити це може лише ЗСУ, а не різні імпотентні міжнародні організації. Ага, і Туреччина грає на боці рашистів. Це теж потрібно розуміти. Там теж свій фюрер. Отже, не забувайте підтримувати ЗСУ та хлопців і дівчат на передовій - це найкраща аграрна інвестиція сьогодні!
Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.