Україна не претендує на видатки, які отримують польські чи угорські фермери, і не створює їм загрозу.
Про це заявив віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час Х Форуму «Диригенти змін».
«Там є багато страхів, але наша стратегія залишається такою: український агросектор у широкому сенсі є інструментом порятунку і розвитку європейського агросектору. Наша роль відмінна від ролі малого фермера в Польщі, у Франції або в Іспанії», — зауважив Тарас Качка.
За його словами, завдання України і ЄС — усе це вписати в нормальну загальну архітектуру.
«Якщо ми це зробимо правильно, а для цього є всі підстави, то зі вступом України до ЄС і ми будемо розвиватися, і європейське сільське господарство буде розвиватися, до того ж ми разом будемо найпотужнішим гравцем на глобальних ринках», — додав Тарас Качка.
На його думку, наразі побоювання і дискусії з боку європейських аграріїв — не про Україну, а про спільне майбутнє аграрної політики. Однак коли ця дискусія переросте в більш насичену роботу, то з’ясується, що насправді це початок наймасштабнішого спільного проєкту розвитку продовольчої системи.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Холдинг Kernel («Кернел») у 2025–2026 роках завершив впровадження подвійного моніторингу якості зерна та готової продукції — як за українськими стандартами, так і за вимогами ЄС.

Європейські фермери обмежують закупівлі добрив через високі ціни, що потенційно може знизити врожайність.

Європейська комісія (DG AGRI) оприлюднила обсяги виданих ліцензій на постачання окремих (квотованих) видів молокопродуктів на листопад 2026 року в межах наявних квот (TRQs), переглянутих у жовтні 2025 року.

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).