Невиконання державою функцій регулятора на ринку вантажних перевезень зумовило низку криз, які в сумі можуть призвести до колапсу системи вантажоперевезень вже у грудні.
Такий прогноз озвучив власник компанії «Вантаж+», експерт ринку логістики Юрій Щуклін.
Він констатує, що експорт потерпатиме від невизначеності пропускних та провізних спроможностей та їх нестачі для формування необхідних вантажопотоків: у автошляхів вони скоротилися більш ніж удесятеро через блокаду автомобільних пунктів пропуску на західних кордонах, а альтернативні шляхи через порти вже зараз перевантажені. Паралельно з цим відбудеться падіння доходів громадян через подорожчання імпорту, оскільки перевитрати через простої автотранспорту будуть перекладені на кінцевих споживачів.
«Від блокади кордонів (що має перспективи розширитися) передусім постраждали бізнеси західних регіонів, чиї транспортні ланцюжки повністю переорієнтувались на сусідні країни ЄС. Бізнеси припиняють отримувати гроші, якими мали сплачувати кредити, податки та зарплати, країна недоотримує валютну виручку», — зазначив він.
Юрій Щуклін додав, що суттєвим чинником ймовірності колапсу системи вантажоперевезень є непрогнозованість залізничної логістики до портів та закритість даних щодо завантаженості під'їзної інфраструктури. Бізнес мусить брати зобов’язання щодо строків доставлення, формувати вантажопотоки на західні кордони та до працюючих портів практично наосліп, не маючи даних про зайнятість провізних спроможностей іншими учасниками.
«Трейдери, у яких хоч якісь потоки йшли на захід, зараз перемикають їх на порти. Але цей шлях обмежений можливостями припортових станцій. Корабель замовляється вже за два місяці до завантаження, але ніхто не знає, чи буде тоді можливість довезти та завантажити, і скільки це буде коштувати», — пояснив експерт.
І додав, що трейдери перекладатимуть можливі збитки на виробника, який отримає за свій товар ще меншу виручку.
Щоб відвернути критичні наслідки, він пропонує здійснити низку послідовних кроків на державному рівні. Зокрема, уряд за допомогою союзників має ініціювати інтервенційні закупівлі призначеного на експорт зерна, щоб виробники-аграрії отримали обігові кошти, і водночас сформувалися чинники більш сприятливої цінової конʼюнктури на світових ринках. Також цей механізм дасть змогу знизити напругу на логістичних шляхах.
Ще одним кроком, що міг би усунути чинники колапсу на ринку вантажоперевезень, має стати повернення держави до функцій медіатора та координатора ринку логістики, переконаний Юрій Щуклін.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Тривають перемовини між АТ «Укрзалізниця» та ДП «Залізниця Молдови» (Calea Ferată din Moldova, CFM) щодо надання знижки на перевезення українських вантажів територією сусідньої країни. Наразі йдеться про зменшення тарифів на транзит на 50%.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Блокування портів Великої Одеси через обстріли зміщує вантажопотік на автомобільні маршрути, що перевантажує сухопутні пункти пропуску та подовжує черги на кордоні. Час очікування проїзду на перетин кордону сягає більше 6 діб.

Польські порти, залізниця й автомобільні переходи залишаються критично важливими для української логістики, однак не здатні повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси.

Після посилення російських атак на порти Великої Одеси «Укрзалізниця» працює над розширенням альтернативних маршрутів для експорту українського зерна.

Українським експортерам агропродукції важливо почати комунікувати на рівні бізнесу з партнерами у Румунії та Болгарії для переорієнтації логістики через заблоковані порти.

За січень – вересень 2025 року падіння аграрного виробництва склало 14%, зокрема в рослинництві — 16,4%. На цьому тлі «Укрзалізниця» поводиться з аграріями так, ніби це не вантажна база, котру треба плекати та берегти, а ресурс, котрий треба «обскубувати» за будь-яких умов.

Наразі, в поточних умовах, будь-яка статистика та прогнози щодо врожаю і вартості перевезень зерна на 2025-26 маркетинговий рік не є релевантними.