Невиконання державою функцій регулятора на ринку вантажних перевезень зумовило низку криз, які в сумі можуть призвести до колапсу системи вантажоперевезень вже у грудні.
Такий прогноз озвучив власник компанії «Вантаж+», експерт ринку логістики Юрій Щуклін.
Він констатує, що експорт потерпатиме від невизначеності пропускних та провізних спроможностей та їх нестачі для формування необхідних вантажопотоків: у автошляхів вони скоротилися більш ніж удесятеро через блокаду автомобільних пунктів пропуску на західних кордонах, а альтернативні шляхи через порти вже зараз перевантажені. Паралельно з цим відбудеться падіння доходів громадян через подорожчання імпорту, оскільки перевитрати через простої автотранспорту будуть перекладені на кінцевих споживачів.
«Від блокади кордонів (що має перспективи розширитися) передусім постраждали бізнеси західних регіонів, чиї транспортні ланцюжки повністю переорієнтувались на сусідні країни ЄС. Бізнеси припиняють отримувати гроші, якими мали сплачувати кредити, податки та зарплати, країна недоотримує валютну виручку», — зазначив він.
Юрій Щуклін додав, що суттєвим чинником ймовірності колапсу системи вантажоперевезень є непрогнозованість залізничної логістики до портів та закритість даних щодо завантаженості під'їзної інфраструктури. Бізнес мусить брати зобов’язання щодо строків доставлення, формувати вантажопотоки на західні кордони та до працюючих портів практично наосліп, не маючи даних про зайнятість провізних спроможностей іншими учасниками.
«Трейдери, у яких хоч якісь потоки йшли на захід, зараз перемикають їх на порти. Але цей шлях обмежений можливостями припортових станцій. Корабель замовляється вже за два місяці до завантаження, але ніхто не знає, чи буде тоді можливість довезти та завантажити, і скільки це буде коштувати», — пояснив експерт.
І додав, що трейдери перекладатимуть можливі збитки на виробника, який отримає за свій товар ще меншу виручку.
Щоб відвернути критичні наслідки, він пропонує здійснити низку послідовних кроків на державному рівні. Зокрема, уряд за допомогою союзників має ініціювати інтервенційні закупівлі призначеного на експорт зерна, щоб виробники-аграрії отримали обігові кошти, і водночас сформувалися чинники більш сприятливої цінової конʼюнктури на світових ринках. Також цей механізм дасть змогу знизити напругу на логістичних шляхах.
Ще одним кроком, що міг би усунути чинники колапсу на ринку вантажоперевезень, має стати повернення держави до функцій медіатора та координатора ринку логістики, переконаний Юрій Щуклін.

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Ситуація з перевезеннями агропродукції з українських дунайських портів минулого тижня залишалась складною.

АТ «Укрзалізниця» з 3 листопада 2026 року вводить обмеження на відправлення зерна до станцій у м. Рені (Одеська обл.), а також подальший транзит через них вагонів до Румунії та Молдови.

Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль сподівається, що вже найближчими тижнями можна буде досягти результату щодо експорту зерна з України та росії через Чорне море.

Порти Дунайського кластера збільшили перевалку вантажів після фактичної зупинки роботи українських глибоководних портів Чорного моря.

«Дунайський Аграрій» стикається з проблемою міжнародних перевезень, перш за все впливає ціна на дизельне пальне, а також кількість водіїв.

Ставка оренди вагонів-зерновозів АТ «Укрзалізниця» з 1 листопада зросла до 3771 грн/добу, це на 400 грн більше, ніж минулого місяця. Це друге підняття вартості після тривалого стабільного періоду.

За оперативними даними самої Укрзалізниці на 7 жовтня 2026 року, у напрямку прикордонних переходів перебувало 19 273 вагони. Середньодобова передача через кордон становила лише 1 752 вагони за планової максимальної можливості 3 482.

Для агровиробників важливими є вагові норми для вантажних автомобілів у 40 т на дорогах місцевого значення. Їм важливо довозити продукцію від елеваторів до виробництв або на заводи важким транспортом без перевантажень.

Українські експортери за 8 днів жовтня вивезли автомобільним транспортом 101,6 тис. т агропродукції, або 12,70 тис. т/добу (+2,4% порівняно з вереснем).

За січень – вересень 2025 року падіння аграрного виробництва склало 14%, зокрема в рослинництві — 16,4%. На цьому тлі «Укрзалізниця» поводиться з аграріями так, ніби це не вантажна база, котру треба плекати та берегти, а ресурс, котрий треба «обскубувати» за будь-яких умов.