Декілька імпортерів аміачних добрив розвернули кораблі до портів Джурджулешти (Молдова) та Галац (Румунія) через заборону Військово-Морських Сил ЗСУ на ввезення такої продукції до портів України.
Як повідомляє «Інфоідустрія», за останні дні щодо ситуації з імпортом аміачної селітри та аміаку пройшло декілька нарад, які завершились без змін.
Тим часом, селітра з Болгарії пропонується по 380 євро/т, FCA-Девня, а на внутрішньому ринку ціни сягають 24000-25000 грн/т, FCA (імпорт).
За даними експертів, частка імпорту добрив через порти 2025 року зросла у порівнянні з попереднім роком з 44% до 53%.
Також фахівці уточнюють, що з Польщі за перші 6 місяців 2025 року імпортовано 90,2 тис. т аміачної селітри.
«Імпортні поставки морем давали змогу завозити селітру за цінами на 10-20 євро/т дешевше, ніж сухопутними коридорами», — резюмували аналітики.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева щодо критичної ситуації із забезпеченням агросектору азотними добривами напередодні весняної посівної.

В Україні сформувався дефіцит аміачної селітри, який покривається завдяки імпорту.