В Україні сформувався дефіцит аміачної селітри, який покривається завдяки імпорту.
Про це розповів координатор комітету операторів ринку добрив «Українського клубу аграрного бізнес»у (УКАБ) Євген Барков у коментарі «Укрінформу».
Він зазначив, що з червня 2025 року до лютого 2026 року до України було ввезено близько 307 тис. т аміачної селітри, тоді як власне виробництво за цей період становило приблизно 437 тис. т.
На думку фахівця, з урахуванням поступового накопичення запасів аграрії могли сформувати резерв у межах 450-700 тис. т, однак цього недостатньо для повного забезпечення потреб посівної.
«Імпорт продовжується, однак питання дешевої логістики і спроможності транспортувати потрібну кількість є відкритим. Допомогти частково закрити дефіцит могла б можливість імпорту морем вапняково-аміачної селітри, яка не становить загрози займання чи вибуху. Такий вид селітри було б можливо використовувати на кислих ґрунтах завдяки вмісту вапна», — сказав Барков.
Ситуацію ускладнюють і погодні чинники. Через ожеледицю та крижану кірку озимі культури подекуди перебувають у стані кисневого дефіциту.
«Аміачна селітра, по суті, — це сіль. Саме її внесення допомагає розплавити кригу, дати доступ повітря і вуглекислого газу до культури разом з раннім підживленням», — додав експерт.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Група компаній «Агрейн» завершила посівну кампанію озимого ріпаку в Чернігівській області. Наразі роботи тривають на Одещині.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Сільгоспвиробники Полтавщини станом на 3 вересня розпочали свібу озимого жита та ріпаку, яких посіяно 0,5 тис. га та 9,9 тис. га відповідно.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева щодо критичної ситуації із забезпеченням агросектору азотними добривами напередодні весняної посівної.

У 2024 році суттєво зросли світове виробництво та продажі карбаміду і азотних добрив. Водночас скоротилися виробництво й торгівля моноамонійфосфатом, діамонійфосфатом і калієм хлористим в окремих джерелах. Таке скорочення виробництва призвело до цінових коливань на ринку добрив, які відбуваються і сьогодні. Крім того, спостерігається дефіцит селітри, загальне недовиробництво добрив в Україні та зниження темпів імпорту нітратних добрив.