Про це у коментарі «Громадському» розказав виконувач обов'язків голови Держводагентства Михайло Хорєв.
«2019 і 2020 роки видалися дуже бідними на опади. Снігопади на території України, Білорусі та Росії, на жаль, не дають можливості говорити про надходження повені і формування нормального притоку до основних річок України», — пояснив ситуацію він.
Згідно Водного кодексу, у випадку настання таких несприятливих моментів, є запобіжні заходи щодо обмеження прав окремих водокористувачів, мета якого — пріоритетне забезпечення питних і побутових потреб населення.
«Тобто головна задача — щоб наші громадяни залишилися з водою…Є певна пріоритетність. Спершу обмежується транспорт, в другу чергу піднімається питання гідроенергетики, потім — промисловість і в останню чергу — агровиробництво. Я не думаю, що настане такий критичний момент, що будет криза. Але те, що в деяких водних об»єктах доведеться економити, це можливо», — додав Хорєв.
Він зазначив, що мова не йде про дефіцит води у таких річках як Дніпро, однак можливі проблеми у менших водоймах.
«В цьому році ми почали наповнення водосховищ у лютому для того, щоб нормально пройти літній період. Зазвичай, це здійснюється в квітні. Але для невеликих водойм та середніх річок ситуація може виявитися гіршою. Наприклад, ми вже повідомили малі гідропідприємства на річці Рось, що їм влітку доведеться працювати в умовах жорсткої економії», — підсумував Хорєв.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

У більшості річок на території України зберігається стійке маловоддя, а на окремих водних об'єктах фіксують історично низькі рівні води. Найскладніша ситуація спостерігається в річках Карпатського регіону, притоках Середнього Дніпра, Прип'яті та Південного Бугу.

За роки роботи зі зрошувальними системами я переконався: найважливіші рішення приймаються ще до початку будівництва. Саме на етапі планування закладається майбутня ефективність, надійність і собівартість експлуатації всієї системи.

Компанія «Централ Плейнс Груп» (CPG) (Львівська обл.) розпочала випробування системи крапельного зрошення на експериментальному полі, де вирощує картоплю. У компанії зазначають, що це ще один крок до впровадження сучасних технологій у виробництві.

Компанія «Контінентал Фармерз Груп» розпочала реалізацію інвестиційного проєкту зі зрошення на півдні Тернопільської області. Поточного сезону полив охоплює 202 га, а вже 2027 року площу планують збільшити до 420 га.

На Миколаївщині від початку поливного сезону аграрії використали 480 тис. м³ води для зрошення 909 га сільськогосподарських угідь.

Через зміну клімату та дефіцит вологи вирощування картоплі в більшості регіонів України дедалі більше залежить від зрошення. Водночас без поливу цю культуру наразі успішно вирощують лише в окремих областях.

У фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині близько 350 га земель під крапельним зрошенням, ще 400 — поливають за допомогою дощувальних машин.

Філії державної установи «Українські гідромеліоративні системи» уклали 144 договори на надання послуг зі зрошення в межах поточного сезону.

Кліматичні зміни та дефіцит водних ресурсів порушують перед аграріями питання необхідності зрошення та організації додаткового вологозабезпечення. Сьогодні з 31 млн га земель в Україні 18 млн га — з дефіцитом вологозабезпечення, а 3 млн га — з критичним його рівнем.

Кабінет Міністрів України затвердив оновлений порядок відшкодування збитків, завданих водокористувачам у разі припинення права або зміни умов спеціального водокористування.