Голова Одеської ОВА Олег Кіпер взяв під ручний контроль значну частину аграрного експорту з України.
Про це йдеться у розслідуванні hromadske.
Зазначається, що у серпні 2023 року було видано наказ про посилення митного контролю в регіоні, який вводив особливі правила для вивезення агропродукції на експорт з Одещини. По суті, на території регіону ввели окремі митні правила — не такі, як на всій іншій території України. Торік через порти Одещини пройшло 85% агроекспорту країни — тобто одним наказом було взято під контроль майже всю галузь.
Дослідивши базу даних української митниці, доступ до якої було надано міжнародним сервісом ImportGenius, журналісти виявили 40 компаній із ознаками фіктивності, які вийшли на ринок експорту агропродукції після того, як його було взято під «ручний контроль» Одеською ОВА.
«Йдеться винятково про компанії, які почали торгувати зерном на експорт після серпня 2023 року, ніколи не займалися експортом раніше, були засновані або змінили власників торік, не входять до відомих агрохолдингів і не мають власної землі», — йдеться у матеріалі.
Усі разом «підозрілі» компанії за останній квартал 2023 року вивезли через порти Одеської області приблизно 800 тис. т різної агропродукції загальною вартістю близько $150 млн, або 6 млрд грн, підкреслює видання.
За інформацією джерел видання, голова Одеської ОВА Олег Кіпер, який пояснював необхідність взяття ринку під «ручний контроль» боротьбою проти «чорного експорту», контролює близько десятка таких компаній-одноденок.
Фірми, які вивозять зерно за кордон, не повертають валютний виторг у країну і не сплачують податки. Здійснивши кілька швидких операції на суму в кілька мільйонів доларів, компанія просто зникає, а потім виявляється, що директором там був якийсь безпритульний, а офісу компанії не існує в природі, пояснює видання.
«Я не можу когось звинувачувати, у мене просто немає фактів, але ми розуміємо, що в нашій країні будь-який ручний контроль має підвищені ризики корупції», — заявив журналістам заступник голови «Всеукраїнської Аграрної Ради» Дмитро Кохан.
При цьому в Одеській ОВА запит на коментар проігнорували.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Село з портовими терміналами, село з виноградниками та виноробнями, село з тисячами гектарів землі й власною переробкою. На Одещині є населені пункти, які лише формально залишаються селами, адже за концентрацією бізнесу та економічними можливостями можуть дати фору містам.

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 4 вересня складає 3,9 млн т, що на 14% менше за показник минулого сезону.

Кабінет Міністрів України ухвалив чергове рішення, спрямоване на підтримку українських аграріїв, які працюють в умовах атак росії у Чорноморському регіоні.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

У селі Криничне Болградського району Одеської області вирощування арпаджику — насіннєвої цибулі-сіянки — стало родинною справою, яку передають із покоління в покоління. Родина Тодорових продовжує цю традицію, хоча останніми роками вирощувати культуру стає дедалі складніше.

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

Припортовий зерновий складський комплекс у м. Ізмаїл (Одеська обл.) виставили на продаж.

Уряд включив до Реєстру індустріальних парків «Бессарабський АгроТех Парк» в Одеській області та «Хорватський Гостинець» у Львівській області.