Трансформація агросектору України в умовах змін клімату та зобов'язання щодо кліматичної нейтральності в межах євроінтеграції мають утримувати баланс із продовольчою безпекою.
Таку думку висловив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, повідомляє пресслужба ВАР.
«Ми повинні думати про клімат і боротися з наслідками його змін, але ми маємо думати і про те, де взяти продукти харчування. Бо кількість населення Земної кулі продовжує зростати. І якщо ми дійдемо до того, що почнемо скорочувати виробництво їжі, то це буде не лише наша проблема як бізнесу чи країни, а й світова. І, можливо, вона буде навіть серйознішою за ті проблеми, які ми зараз відчуваємо через зміну клімату», — підкреслив заступник голови ВАР.
На думку експерта, якщо аграріям не запропонують конкретні практичні рішення, що дозволяють зберігати чи збільшувати рентабельність виробництва, то всі пропозиції щодо боротьби зі зміною клімату залишаться лише розмовами.
«Якщо ми хочемо, щоб аграрій підтримував та реалізовував кліматичну політику, запропонуйте йому щось, що покращить господарювання, збільшить урожайність. Інакше — він цим займатися не буде. У нього є інші проблеми: пайовики, кредити, посухи, допомога армії», — наголосив Михайло Соколов.
Він також застеріг від автоматичного копіювання європейських підходів без реального аналізу їхньої ефективності.
«Часто можна почути, що Євросоюз платить аграріям за екологічні послуги. Але чи багато хто замислюється, чи є ця угода справедливою, та якою насправді є їхня вартість? Наші оцінки та досвід спілкування з європейськими партнерами свідчать: це вимушена угода, від якої європейські фермери з радістю відмовилися б. Оскільки втрати значно перевищують компенсації від ЄС. Проаналізувавши господарства учасників ВАР, ми дійшли висновку, що найкращий варіант — нічого не робити і нічого не отримувати. Навіть не мати доступу на європейський ринок. Українських виробників це повністю влаштовує. Нам є куди продавати. Тому, коли держава накладає екологічні обмеження — вона має їх компенсувати. Інакше це схоже на кріпацтво: тобі не пощастило, ти фермер — відпрацьовуй за всіх», — підсумував експерт.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Ініціатива Food from Ukraine переходить на новий етап розвитку.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.

Повітряно-ґрунтова посуха поширювалася і посилювалася в Україні у першій декаді серпня через спекотну та переважно суху погоду. Це створювало несприятливі умови для завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур.

Компанія «НІБУЛОН» у Миколаївському кластері отримала меншу, ніж планувала, урожайність ранніх культур.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.