Цей пленарний тиждень у Верховній Раді України може стати вирішальним для посівної кампанії 2018 р., говориться у повідомленні ЄБА.
Як зазначається, 3 квітня на розгляд парламенту планується винести ключові для сільського господарства законопроекти: проект закону «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України» (№6606, 21 червня 2017 р.) та проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» (№7403-2 від 29 грудня 2017 р.).
«Європейська Бізнес Асоціація неодноразово наголошувала на необхідності їх термінового прийняття з метою вирішення проблем неможливості ввезення зразків засобів захисту рослин для державних випробувань й науково-дослідної діяльності та повернення відшкодування ПДВ для сої та ріпаку», — говориться у повідомленні асоціації.
Починаючи з 2017 р., як нагадують у ЄБА, виробники оригінальних та високоякісних ЗЗР зіткнулися з фактичною неможливістю проведення державних випробувань і, в подальшому, державної реєстрації ЗЗР через вимогу щодо підтвердження реєстрації препарату у країні виробництва, яка нещодавно з«явилася в українському законодавстві.
«На практиці цю вимогу у більшості випадків неможливо виконати, оскільки виробники ЗЗР можуть одночасно реєструвати інноваційні препарати в різних країнах. Крім того, через відсутність у країні виробництва препарату бур«янів, шкідників, хвороб та сільськогосподарських культур, які є в країні призначення такого препарату, реєстрація в країні виробництва не проводиться у зв«язку з її фактичною недоцільністю», — пояснюють в асоціації.
У ЄБА підкреслюють, що протягом останніх двох сезонів Україна вже втрачає позиції в очах міжнародної бізнес-спільноти, адже позбавляє аграріїв можливості застосовувати оригінальні продукти нового покоління, створені на основі новітніх досягнень. Ціла низка інноваційних оригінальних препаратів уже не потрапила до українських аграріїв.
«Більше того, втрат зазнає і українська наука. Станом на початок 2018 р. провідні виробники оригінальних ЗЗР уже скоротили свої інвестиції в науково-дослідну діяльність в Україні на 60%. За оцінками представників агрохімічного комітету асоціації, які представляють близько 90% ринку оригінальних ЗЗР, заблокованими залишаються приблизно 95% інноваційних препаратів», — говорять в асоціації.
З метою вирішення цього питання ще у червні 2017 р. було розроблено законопроект №6606 про скасування вимоги щодо підтвердження реєстрації препарату у країні виробництва при ввезенні зразків ЗЗР для випробувань. З початку нинішнього року цей законопроект уже 4 рази потрапляв до порядку денного парламенту, але щоразу часу на його розгляд не вистачало.
«Це набуває надзвичайної терміновості зараз у зв«язку з початком вегетаційного періоду у рослин і, відповідно, періоду внесення препаратів. Тому ми сподіваємося, що цього тижня вищезгаданий законопроект потрапить до п«ятірки пріоритетних», — підкреслюють у ЄБА.
Іншим важливим питанням для парламентарів у ЄБА називають так звані «соєві правки», відповідно до яких скасовується відшкодування ПДВ на сою з 1 вересня цього року та ріпак з 1 січня 2020 р.
«Виробники сої та ріпаку будуть поставлені в нерівні конкурентні умови з виробниками інших культур, оскільки втратять право отримувати державну фінансову підтримку через механізм відшкодування ПДВ при експорті. Соя і ріпак українського виробництва мають стабільно високий попит на високомаржинальних ринках ЄС», — зазначають в асоціації.
Як пояснюють у ЄБА, з огляду на те, що олієжирова галузь України переробляє тільки 27% виробленої сої і 7% виробленого ріпаку, фермери, які вирощують сою та ріпак, змушені будуть скоротити посіви цих культур, а ті, хто вклався в посівний матеріал сої, з високою ймовірністю зазнають збитків. При цьому європейські партнери змушені будуть віддати перевагу поставкам цих культур з інших регіонів, таким чином Україна може втратити ринок ЄС.
«Скасування відшкодування ПДВ на ріпак і сою може призвести до «викреслювання» даних культур з сівозміни та втрати технологій роботи з ними. Зменшення кількості культур у сівозміні несе загрозу поступового виснаження ґрунтів», — пояснюють в асоціації.
Законодавче вирішення цього питання вже є — в грудні минулого року був зареєстрований законопроект № 7403-2 про відновлення відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку.
«Таким чином, законопроекти №6606 та №7403-2 є доленосними як для посівної кампанії, яка має стартувати з дня на день, так і для майбутнього українського сільського господарства і його інноваційної складової. Саме тому асоціація закликає поставити на голосування дані законопроекти протягом цього пленарного тижня», — підсумували в ЄБА.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Бур’яни — вічні конкуренти озимих зернових колосових культур: вони загрожують посівам ще до появи сходів і продовжують негативно впливати на них під час вегетації.

За останніми даними ВООЗ і Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), зоонози (інфекційні хвороби тварин, здатних передатися людині) є однією з основних загроз громадському здоров’ю: понад 60% усіх відомих інфекцій людини та 75% нових інфекційних хвороб мають тваринне походження. Ця статистика нагадує, що контроль зоонозів залишається важливим завданням для систем охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів.

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затвердив порядок, що визначає, як отримати дозвіл на внесення засобів захисту рослин із повітря.

В Україні планують спростити розміщення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) на земельних ділянках.

Верховна Рада України сьогодні, 28 жовтня, ухвалила в першому читанні (за основу) проєкт державного бюджету на 2027 рік.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) закликає якнайшвидше затвердити порядок оновлення реєстраційних досьє на ветеринарні препарати, зареєстровані в Україні за попереднім законодавством.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.