Без ефективного зрошення Україна може втратити половину аграрного виробництва.
Про це попереджає Всеукраїнська аграрна рада, інформує ЛІГА.
«Вже зараз ми бачимо наслідки в Бессарабії, у Миколаївській області. Цьогоріч на Херсонщині загинуло близько 400 тис. га посівів, ще півтора мільйона гектарів пошкоджені», — каже заступник голови ВАР Михайло Соколов.
За його словами, ситуація змушує фермерів переходити на технології обробітку ґрунту, які економлять вологу: strip-till (коли обробляють вузькі смуги під посіви, а міжряддя залишають недоторканими), no-till (прямий посів без механічної обробки ґрунту).
Втім, цього недостатньо, вважають у ВАР, і Україні потрібна національна стратегія водозабезпечення.
«Через кліматичні зміни ми можемо втратити половину аграрного виробництва. Щоб цього не сталося, потрібна державна політика з відновлення зрошення, накопичення води та її розподілу по сезонах. Бо питання не лише в обсягах води, а в тому, як вона розподілена впродовж року. Ситуація, коли на початку року води забагато, а потім посуха, так само унеможливлює сільське господарство», — додає Соколов.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Господарство може мати сучасні дощувальні машини та достатнє джерело води. Але собівартість зрошення значною мірою залежить від того, що відбувається до гідранта: у якому стані насосна станція, скільки електроенергії вона споживає та хто приймає рішення щодо модернізації інфраструктури.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) 31 жовтня припиниться подання заявок на отримання фінансової допомоги за напрямом «Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів».

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.

Обмеження експорту через блокування чорноморських портів посилює фінансові проблеми аграріїв і може призвести до затримок із виплатою орендної плати власникам земельних паїв.

У Вільнянському міжрайонному управлінні водного господарства підбили підсумки поливного сезону 2026 року. За цей час насосні станції перекачали понад 2 млн м³ води, а площа зрошуваних земель сягнула майже 1,8 тис. га.

В Україні реалізують проєкт RIVERS, який передбачає комплексне відновлення водогосподарської інфраструктури Нижнього Дунаю, зокрема розчищення водосховищ Катлабух і Китай, відновлення Кілійського та Кислицького рукавів, модернізацію шлюзів, каналів, насосних станцій та зрошувальних систем.

Затяжні опади ускладнюють збирання кукурудзи в Україні та збільшують витрати аграріїв.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.

Аграрний сектор України у процесі євроінтеграції зіткнеться з новими викликами. Одним із них є перехід на європейський перелік дозволених ЗЗР, що передбачає заборону близько 100 діючих речовин, які нині широко застосовуються на агропідприємствах.