В Україні вже зібрали понад 1 млн т урожаю. Очікуваний прогноз — близько 50 млн т. Однак темпи експорту минулорічного врожаю низькі — близько 2,2 млн т за червень. Це означає, що потужностей працюючих елеваторів не вистачить, аби зберегти збіжжя минулого і цього років.
Про це повідомив народний депутат, голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
«На жаль, частина аграріїв уже продають зібране нижче собівартості. Деякі навіть не знають, чи збирати взагалі. Це не вихід із ситуації, а удар по кожному господарству, продбезпеці держави та всього світу. Якщо ми зараз не активізуємося, а експортні шляхи не розширяться, у жовтні наші елеватори переповняться, аграрії розпродадуть урожай за безцінь, не зможуть виплачувати орендну плату і зрештою відмовляться сіяти наступного року. Аби цього не сталося, маємо сьогодні створити всі умови, щоб зберегти врожай і підтримати наших аграріїв. Пільгові умови для закупівлі рукавів — один із таких способів», — зазначив Олександр Гайду.
За оцінками експертів, Україні зараз потрібно до 80 тисяч таких рукавів.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

На Кіровоградщині аграрії продовжують збирати кукурудзу та соняшник. Водночас озимими пшеницею та ячменем уже засіяли 280,2 тис. га із запланованих 443,3 тис. га.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Сьогодні український фермер опинився між двома сильними тисками. З одного боку — дорожчають пальне, логістика, ремонт техніки, насіння, добрива та засоби захисту рослин. З іншого — під час збирання врожаю закупівельні ціни на зерно часто знижуються.

Агрохолдинг HarvEast проводить роботи з обмолоту кукурудзи.

Станом на 8 жовтня аграрії Тернопільщини зібрали понад 1,5 млн т зерна. Середня врожайність становить понад 54 ц/га — майже на 8 ц/га менше, ніж торік. Частина господарств зберігає врожай через низькі закупівельні ціни та проблеми з експортом.

Всеукраїнська аграрна рада закликала уряд не надавати шроту та макусі пріоритет під час експорту в умовах дефіциту логістичних потужностей. В асоціації вважають, що це може підвищити собівартість продукції тваринництва та обмежити експорт інших аграрних вантажів.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на своєму засіданні 14 січня 2025 року затвердив звіт про свою роботу під час 12 сесії ВРУ IX скликання.

До повномасштабного вторгнення був прийнятий базовий законопроєкт «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», який ґрунтується на імплементації кількох регламентів ЄС. Він повинен був набути чинності в березні 2023 року, але через війну набуття було пролонговане на рік після закінчення воєнного стану.

З кадрами в агросфері склалася катастрофічна ситуація, особливо в малих і середніх господарствах, які не підпадають під статус критично важливих підприємств.