Урожай-2022: чи врятують альтернативні технології українське зерно

17 червня 2022, 06:35 10231

Україна вже почала жнивувати. Першими в поле вийшли аграрії Одеської та Миколаївської областей на збір ранніх зернових. Коли в країні розпочнеться масовий збір урожаю-2022, катастрофічно постане питання його зберігання. Тож аграрії шукають альтернативні шляхи та вивчають нові технології консервування зерна.

В той час як світ чекає на український експорт, Україна намагається усунути логістичний колапс. У транспортному відомстві, яке під час війни намагається вивезти максимальний обсяг експорту, порахували, що таку кількість зернових неможливо вивезти.

propData.content.image
Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»

«Через порти (Рені, Ізмаїл, Кілія) можна вивезти 600-800 тис. т зернових на місяць. Ще 1,5 млн т — перевезення «Укрзалізницею» та 700 тис. т — автотранспортом. У кращому випадку при максимальному задіянні всіх варіантів зможемо експортувати до 3 млн т щомісяця. При цьому нагадаю, що до війни ми щомісяця експортували 5-7 млн т через морські порти. Тож за таких темпів ми не зможемо вивезти наявний урожай»

За прогнозами, цього року Україна збере близько 65 млн т збіжжя, при цьому залишається невивезеним ще близько 20 млн т минулорічного врожаю. При цьому загальні потужності складського збереження розраховані на 57 млн т, з яких частина втрачена в результаті обстрілів чи окупації. 

Вартість зберігання зросла з 3 до 5 $/т

У Групі АГРОТРЕЙД наразі намагаються продати та експортувати якомога більше зерна, щоб звільнити елеватори під новий урожай. Але розуміють, що проблему українського експорту без портів не вирішити.

propData.content.image
Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД

«Ціна зерна падає, а вартість логістики зростає. В цій ситуації за все заплатить український фермер — тим, у кого немає запасу міцності, експорт нового врожаю принесе суттєві проблеми». 

Щодо зберігання зерна, то в компанії переконані, що на даний час один із найбільш реальних і доступних способів збереження отриманого врожаю — полімерні рукави. В них можна зберігати майже всі зернові культури: кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь, соняшник та інші.

Сергій Макаренко, керівник відділу реалізації насіння Групи АГРОТРЕЙД

«Вартість зберігання 1 т зерна в середньому стартує від $3. Якщо воно буде зберігатись у рукаві чотири місяці, то відповідно витрати при використанні даної технології становитимуть $0,75. При цьому зерно в таких біг-бегах може перебувати до пів року»

Сергій Макаренко відзначає, що серед переваг такого типу зберігання зерна — мінімізація витрат, незалежність від умов роботи елеваторів, а також збереження показників зерна з погляду чистоти, вологи та інших якісних показників.

Тимчасове рішення, але не для всіх

В «Баришівській зерновій компанії» вже закупили рукави, і цього року планують 50-60 тис. т кукурудзи — третину від очікуваного врожаю — зберігати саме за такою технологією. Вона має певні обмеження, і з 6 елеваторів компанії для закладання рукавів придатний лише один.


propData.content.image
Таір Мусаєв, комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія»

«Раджу сільгоспвиробникам закупити рукави, незважаючи на те, що ця технологія зберігання подорожчала під час війни з 3 до 5 $/т, і самі рукави зросли в ціні на 50-60%. Це може бути тимчасовим рішенням, але знов-таки не для всіх. Не кожен елеватор має поруч поле, не кожне поле можна використовувати під цю технологію»

Таір Мусаєв деталізує, що використовувати технологію зберігання зерна в рукавах можна на елеваторах, де поруч є велике поле. В інших випадках — потрібна додаткова перевалка та навантажувачі. 

Також тут велику роль відіграє погодний фактор: щоб закласти рукав чи його розпакувати, потрібен або мороз, або суха погода.

Вимоги до технології зберігання зерна в рукаві

  • Можна укладати рукава в полі після попереднього доопрацювання необхідних ділянок і навіть просто на стерні після збирання озимої пшениці.
  • Під мішком не має бути гострих предметів або гілок, які можуть пошкодити цілісність конструкції. 
  • Площа під рукавом має бути рівною, щоб не збиралася дощова або тала вода.
  • Якщо підприємство не має власного парку завантажувально-розвантажувальної техніки, її завжди можна взяти в оренду.
  • За наявності техніки та майданчика старт процесу укладання займає близько пів години.

В компанії «Епіцентр Агро» вже 5 років для зберігання зерна використовують силобеги, поступово впроваджуючи їх у кожному кластері та знайомлячи працівників із цією технологією. Агрохолдинг наразі забезпечений усією необхідною технікою та має досвід щодо температурного режиму та часу зберігання.

propData.content.image
Світлана Нікітюк, керівник центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»

«Після завершення посівної ми відразу включилися у вирішення питання розміщення нового врожаю, оскільки навіть маючи власні потужності зі зберігання 1,5 млн т, розуміємо, що в нас не вивезено 600 тис. т, а зберемо ще 1 млн т. Тож цього року плануємо 300 тис. т закладати в силобеги. Будемо закладати на зберігання кукурудзу і, можливо, соняшник»

За словами Світлани Нікітюк, у березні «Епіцентр Агро» розпочав будівництво «з нуля» двох елеваторів та запустив один елеватор після реконструкції.

«Попри те, що ми розуміємо, що війна — це в тому числі й економічна криза, але це ще й можливості. Пішли свідомо на ці ризики. Будуємо, розуміємо, що війна закінчиться, а ми вже будемо запускати елеватори і мати додаткові ємності для зберігання, додаткові робочі місця та підтримку економіки податками», — зазначає Світлана Нікітюк.

Інші учасники ринку поки не вбачають можливості будівництва нових елеваторів. Зокрема, Таір Мусаєв зазначив, що окрім часу, потрібного для будівництва, зросла й вартість металу, відсутні необхідні складові, які потрібно буде завозити в Україну і платити за це у валюті.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua