Українські фермери з 9 жовтня для виготовлення компосту з гною мають оформлювати дозвіл на обробку відходів та замовляти оцінку впливу на довкілля (ОВД).
Як повідомляє Асоціація професіоналів довкілля (PAEW), отримання цих документів затягнеться приблизно на рік та орієнтовно коштуватиме 1,5 млн грн. Без них діяльність сільгоспвиробника вважається порушенням закону.
Фахівці пояснили, що відповідно до Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», прийнятого у 2015 році, утворювач має право зберігати, обробляти та вносити в поля органічне добриво без додаткових дозвільних документів. Але йому суперечить ст. 2 Закону України «Про управління відходами», прийнятого у 2022 році.
«У цій статті зазначено, що дія закону не поширюється на побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, крім тих, до яких застосовуються операції спалювання, захоронення або які використовуються для біогазу та компосту. Відповідно, гній, який використовується для компостування або виробництва біогазу, тепер стає відходом, і на нього розповсюджуються всі вимоги закону про управління відходами», — уточнюють в асоціації.
Тобто для того, щоб легально виготовляти компост із гною, тепер потрібно оформлювати дозвіл на обробку відходів, пояснюють фахівці.
Асоціація звернулась до Міндовкілля з пропозиціями, що дозволять частково тимчасово погалузево реагувати на колапс сфери управління відходами, зокрема:

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Верховна Рада України 2 вересня схвалила в цілому законопроект №12117 щодо удосконалення роботи індустріальних парків (ІП).

Верховна Рада України 1 вересня ухвалила за основу законопроєкт «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№15437).

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

У «АФ «Колос» готують добрива з відходів сільськогосподарського виробництва — компост на основі гною.

Сучасні аграрії роблять усе, щоб відновити землі та збагатити їх корисною мікрофлорою. Зокрема, поєднують технології, впроваджують інновації, переходять з класики на більш ощадливі системи обробітку ґрунту.

ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» (входить до структури агропромхолдингу «Астарта») розпочало реалізацію проєкту з компостування, що стало продовженням досвіду агрофірми «Добробут».