Дослідники з Університету Каттоліки в П’яченці (Італія) розробили нове добриво з відходів виробництва кисломолочних бактерій.
Про це повідомляє phys.org.
«Кисломолочні бактерії широко використовують у харчових продуктах і нутрицевтиках. Зазвичай для цього їх очищують спеціальними установками, після чого тільки в Італії виникає кілька тисяч тонн відходів», — зазначає координатор дослідження, професор харчової мікробіології П’єр Сандро Коккончеллі.
Дослідники використали ці відходи у виробництві добрив і біостимуляторів у сільському господарстві. Випробування зосередили на тепличному вирощуванні томатів і салату. Отримані результати показали, що завдяки відходам з кисломолочних бактерій можна зменшити кількість хімічних азотних добрив на 30%, не зменшуючи при цьому урожайність. Також новітні препарати покращили деякі фізіологічні характеристики рослин.
Науковці також підрахували, що такий підхід може на 40% зменшити викиди парникових газів, пов’язаних із виробництвом хімічних добрив.
«Розширені хімічні, мікробіологічні та екотоксикологічні аналізи виключили будь-який негативний вплив на навколишнє середовище та ґрунт. Водночас вони показали позитивний вплив мікроорганізмів на ріст і захист рослин», — пояснив співавтор дослідження, професор Едоардо Пуглісі.
Науковці додали, що їхнє дослідження актуальне у контексті європейської стратегії Farm to Fork («Від ферми до виделки»). Вона передбачає скорочення до 2030 р. використання добрив на 20%, використання хімічних пестицидів на 50% та втрат поживних речовин з ґрунту на 50%.
Зазначили також, що геополітична ситуація і особливо війна в Україні різко підняли ціни на сировину для хімічних добрив. Тому розширення використання промислових відходів сьогодні має велике значення.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.
.png)
Підприємство «Мрія» на Київщині з 2007 року працює за технологією No-Till — не використовує плуги, культиватори, дискові борони, а просто сіє культури в необроблений ґрунт і збирає непогані врожаї.

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Сезон збору винограду для ігристого вина Франчакорта розпочався в Італії на 10 днів раніше, ніж зазвичай, через аномальну спеку.

Італійська компанія Gil Programme готується представити на світовому ринку свій перший сорт малини, який вирізняється раннім дозріванням, великим розміром ягід і тривалим терміном зберігання.