Загальна кількість опадів за листопад – січень становила лише 79,6 мм і суттєво поступалася середній багаторічній нормі, яка становить 117 мм.
Про це говориться у звіті Національної академії аграрних наук, пише ІА «АПК-Інформ».
«За останні 7 років така забезпеченість озимини атмосферною вологою відмічалася вперше. А тому зрозуміло, що на сьогоднішній день саме недостатня кількість опадів упродовж більшої частини зимового періоду та дуже низькі запаси агрономічно цінної вологи в ґрунті викликають у зерновиробників особливе занепокоєння, оскільки це надалі може мати негативний вплив на ефективність усіх технологічних заходів, які будуть задіяні протягом весняно-літньої вегетації в процесі догляду за посівами озимих зернових культур», — зазначають науковці.
За їхніми словами, така ситуація на полі стосується не тільки озимини, але й тих культур, які будуть висіватися навесні.
Водночас у НААН уточнюють, що з огляду на розвиток рослин озимих культур на завершення січня та прогнози погодних умов на найближчу перспективу, можна стверджувати, що значної загрози посівам на завершальних етапах зимового періоду не передбачається.
«До того ж є велика ймовірність відновлення активної вегетації озимини в порівняно ранні строки, що за достатньої вологозабезпеченості ґрунту (неодмінно будемо в це вірити) та якісного догляду за посівами може забезпечити достатньо вагомий урожай, кількісні показники якого в кращих господарствах не будуть поступатися минулорічним», — вважають науковці.

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

Господарства Tekom Agro Group (Одеська обл.) розпочали сівбу озимого ячменю під урожай 2027 року. Загалом планують засіяти близько 4,5 тис. га — майже на 1,5 тис. га (або 25%) менше, ніж торік.

Українські сільгоспвиробники станом на 7 жовтня 2026 року засіяли озимими зерновими 2 520,2 тис. га, або 48,4% прогнозованої площі.

Поточна ситуація з ускладненою логістикою через блокаду чорноморських портів некритично вплинула на осінню посівну кампанію. Але все ж скорочення посівних площ під озимими культурами буде.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) закликає надати аграріям-переселенцям пріоритетний доступ до оренди державних земель, зокрема, які перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України (НААН).

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково змінила вирок народному депутату Анатолію Гуньку, призначивши йому 4 роки позбавлення волі.