Про це розповіла завідувач лабораторії рослинництва та селекції Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства НААН України Олена Нечипорук, повідомляє «Укрінформ».
«Ми селекціонували новий сорт озимого жита Серпанок, який пройшов сортовипробування в усіх сортодільничних станціях України, отримали сертифікат і патент, що вже дають нам право займатися його широким розмноженням. Якщо традиційно жито висівалося приблизно у 20-х числах вересня — на початку жовтня, то цей сорт можна висівати навіть у 20-х числах жовтня», — зазначила Нечипорук.
За її словами, Серпанок урожайніший і продуктивніший, ніж попередні сорти озимого жита, які селекціонувала станція. Висота рослин 120-130 см, завдяки чому жито стійке до вилягання, а його потенційна урожайність — 10-11 тонн.
Сорт стійкий до хвороб, потребує основного комплексного азотно-фосфорно-калійного удобрення восени та весняного підживлення по мерзлоталому ґрунті.
Таке жито невибагливе і може рости на кислих ґрунтах, що несприятливі для пшениці. Для зони Полісся це одна з незамінних зернових культур у сівозміні.
Як додала заступник директора з наукової роботи Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Оксана Пузняк, Серпанок розробили для виготовлення хліба.
Сорт можна використовувати і для відгодівлі тварин. Через високу кислотність його треба перемелювати із пшеницею, ячменем та вівсом. При цьому частка жита має складати 30%.
Волинські науковці планують розпочати вирощування сорту жита Серпанок, аби вже за рік забезпечити ним частину господарств.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

На полях «ЛНЗ-Агро», яке входить до складу агропромислового холдингу LNZ Group, цьогоріч вирощується гібрид соняшнику із високим потенціалом врожайності ЛГ 50541 КЛП селекції світового виробника насіння — компанії Limagrain.

За останні п’ять років ринок насіння змінився на користь гібридного складу жита.

Складські приміщення компанії «Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції» (ВНІС), у яких зберігався насіннєвий матеріал, було знищено у ніч на 20 серпня 2026 року внаслідок чергової російської атаки на Київщину.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

Європейський Союз за перші чотири тижні 2026/27 МР (1–26 липня) експортував 570,99 тис. т м'якої пшениці, що на 61,4% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.


Гострий дефіцит садивного матеріалу плодових дерев склався в Україні через знищення великих розплідників війною.
