Таку думку висловив директор Української борошномельної компанії Ігор Кобеля.
За його словами, багато українських бізнесменів-романтиків кинулися у цю галузь. Простежується аналогія із олійним сектором, де виробничі потужності вже на 25-30% перевищують власні об'єми вирощування соняшнику.
Проте є і перспектива у розширенні експорту борошна. «У басейні Чорного і Середземного морів українська продукція — одна з кращих за якістю і друга в ціновій категорії. Росія виходить на нижчі ціни завдяки дотаціям. А от Туреччина навчилася вправно диверсифікувати ринок, відходити від штампів, гостів, сортів — у них кожне підприємство продає за 5-6 специфікаціями», — пояснює експерт-практик.
Крупний експортер борошна — Казахстан — не вступає у конкуренцію через свій географічно обмежений суходолом ринок.
«Наші перспективи могли б розширитися завдяки найбільшим споживачам борошна, таким як Бразилія, Китай, країни ЄС, але ці ринки вправно захищені і поки що не доступні для української продукції», — констатує Ігор Кобеля.
Ірина Садова, AgroPortal.ua

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.

Родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин (із кам’яними жорнами) на Житомирщині в селі Заболоть Радомишльської громади та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

Сумарне виробництво борошна у 2025/26 МР в Україні залишилось на рівні попереднього сезону.

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.