Стрибки цін, дефіцит, неможливість імпорту, або Що сьогодні переживає ринок добрив

Загальне споживання добрив в Україні

В Україні виробництво добрив складає менше 2 млн т — це жахлива ситуація, тому ми дуже залежимо від імпорту. Експорт добрив з України скоротився до 24 тис. т. Розрахункове споживання добрив наразі становить 5,2 тис. т, ми зайшли в 2026 рік із величезними запасами минулого року, особливо по сульфату амонію. У цілому по добривах для диференційованого внесення споживання зросте. Для основного живлення азотними зростання помірне.

Сьогодні імпорт NPK і NP до України досить незначний: при тому, що раніше ми завозили 2 млн т NPK, зараз не імпортуємо навіть 700 тис. т. А щодо NP ситуація ще гірша: раніше ми завозили щороку до 1 млн т цих добрив, а зараз — 433 тис. т, і це переважно сульфоамофос 20:20, раніше імпортували амофос. 

Агрохолдинги більше обирають діамонійфосфат і амофос. Ці продукти добре поєднуються при внесенні з карбамідом, сульфатом й з іншими добривами.

Щодо калію, Україна імпортує на сьогодні 170-180 тис. т, у 2012 році було приблизно 260 тис. т.

Щодо чистого фосфору, то ми купуємо переважно фосфорити і суперфосфати, показник імпорту непоганий — понад 100 тис. т. 

Із сірковмісних добрив переважає сульфат магнію, і його завозиться до України всього 53 тис. т. У 2021 році імпортували 82 тис. т. Хоча споживання даного добрива залишається високим, відповідно, попит також високий, але є питання в платоспроможному попиті.

По азотних добривах важливо зрозуміти співвідношення селітри та КАС. Азотні добрива виробляють в Україні Черкаський «АЗОТ» і «Рівнеазот», але їх виробництва не вистачає, потужності заводів недозавантажені. Наприклад, по карбаміду, за можливості 45 тис. т на місяць, виробляється всього 20-25 тис. т на місяць.

Щодо КАС ситуація набагато краща: потужностей приблизно 200 тис. т на місяць, цю ж кількість одночасного зберігання мають обидва найпотужніші виробники. Два заводи групи Ostchem здатні покрити весь попит України, але торік виробничі потужності не були завантажені навіть на 50%. 

Проте споживання КАС в Україні постійно зростає, і в 2025 році ми були забезпечені цим добривом у кількості 820 тис. т. КАС — це перспективний продукт, аграрії це відчувають, і ціни на нього не стрибають, тому що імпорт не так впливає на це добриво.

Загалом усі підприємства з виробництва КАС в Україні виробили 726 тис. т цих добрив.

Аміачна селітра, карбамід і КАС — ключові азотні добрива для України. Обсяги виробництва селітри істотно знизились. Можливості є, оскільки селітра рахується як рентабельна, її імпорт теж рахується і власне виробництво, це досить вигідний продукт, на який є сталий попит. У 2025 році ми вперше побачили зростання розрахункового споживання селітри завдяки імпорту, і я думаю, що в Україні воно складе орієнтовно 1 млн т.

Щодо карбаміду спостерігається ще більше просідання потужностей. Я не бачу перспективи у внутрішньому виробництві цього добрива: поки триває воєнний стан, це буде виключно імпортний продукт. Наразі вплив імпорту сягає 85%, хоча раніше Україна виробляла 5 млн т карбаміду на рік, що становило 3,5% світового виробництва цього добрива.

Чому імпорт нітратних добрив морем неможливий

Окрема проблема стосується імпорту селітри морем. Ворог продовжує бити по портах, а деколи й по суднах, захиститися у відкритому морі неможливо, тому возити добрива кораблями дуже складно.

Нещодавно під час наради в Кабміні асоціації звернулися до представників Кабінету Міністрів і Офісу Президента з проханням дозволити імпорт вапнякової селітри, яка більш безпечна, адже наразі вся селітра заборонена на ввезення в Україну через воєнні ризики.

У 2024 році імпорт селітри морем зріс до 209 тис. т, у 2025 році цей показник мав бути 300 тис. т. Основними країнами-постачальниками селітри в Україну зараз є Грузія і Болгарія, але ми маємо проблеми з імпортом селітри з цих країн морем, а також із Туреччини, Казахстану та Узбекистану.

Зараз нашим партнером №1 по селітрі є Польща. Болгарія також експортує до України 36% селітри, попри те, що дуже важко возити, і ціна на добриво набагато вища. У Болгарії для власного споживання селітра коштує €300-320/т, тоді як для України — €360/т, і це без урахування ціни на перевезення. 

Останніми місяцями сульфату амонію завозиться в Україну 100-130 тис. т щомісяця, і це №1 серед азотних добрив. Ми переходимо в еру сульфату амонію, він дешевий, його можна багато купити. Фрахт панамаксом із Китаю вартує $38/т, фрахт десятитисячного корабля з карбамідом із Грузії, наприклад, $42/т. 

Ринок добрив дуже нестабільний

Наразі дефіцит або відведений попит по аміачній селітрі становить 150-170 тис. т, і він може бути більшим, адже погода морозна, на полях льодова кірка, яку руйнує лише селітра. Станом на 1 лютого в Україні є дефіцит цього добрива, і якщо кліматична зима триватиме довше, то дефіцит селітри зростатиме.

У січні й лютому зупиняв роботу Черкаський «АЗОТ», що призвело до скорочення виробництва селітри, а імпорт не нарощується, адже селітру немає де взяти. У січні вже повністю сформований ринок, а пізніше контракти розписані до березня.

Відсутність правил регулювання перевезення селітри морем призводить до значних втрат у споживанні. Цього року Україна недоотримає селітри, вона буде дорожчою. Враховуючи курс долара на сьогодні, селітра має коштувати $27/т, а карбамід — $30/т. Це базові ціни, якщо дешевше, то ці добрива не будуть рахуватися ні для трейдера, ні для виробника.

На сьогодні темпи імпорту та виробництва значно менші, ніж минулими роками, що призведе до формування дефіциту на ринку добрив. Відповідно, аграрії втрачають якісні показники врожайності, переважно недовнесенням NP та NPK.

Так, ринок добрив дуже нестабільний, але відмічається і позитив. До повномасштабної війни в Україні споживання добрив було на рівні 8,2 млн т, а зараз — 5,2 млн т. Однак у 2023 році, коли відкрився імпорт морем, споживання становило 4,7 млн т, тобто за останні роки ми наростили споживання на 500 тис. т. І це зробити було дуже складно, тому що оборотних коштів не вистачає. Курси валют зростають, немає кредитування трейдерів, відповідно, вони не можуть знайти оборотні кошти для необхідної кількості корабельної партії.

Дмитро Гордейчук, керівник ІА «Інфоіндустрія», аналітик ринку добрив