В Україні спостерігається значний дефіцит аміачної селітри, яку вже зараз можна вносити для підживлення озимих культур.
Про це розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль у коментарі Delo.ua.
Він зазначив, що частина господарств, які заздалегідь сформували запаси, вже розпочали підживлення або планують його.
«За оцінками ринку, дефіцит аміачної селітри оцінюється до 70% від потреби. Вітчизняні хімічні комплекси не встигають виробляти через енергетичну кризу, високу вартість природного газу і його незначну кількість. А імпорт у нас закритий для аміачної селітри у корабельних партіях. Тобто в глибоководні порти військові заборонили імпортувати аміачну селітру, оскільки вона вибухонебезпечна», — розповів експерт.
Тому потрібно думати над альтернативою. Одним із варіантів могла б стати не чиста селітра, а наприклад, вапнякова. Вона не становить загрози.
За словами експерта, можна було б її імпортувати в хороших обсягах, але треба шукати на ринку, чи вона ще є незайнята.
«Але час вже втрачено, потрібно дуже швидко приймати рішення і щось робити. Ми можемо недобрати врожай зернових без необхідного обсягу мінеральних добрив у значних обсягах — до 10% і більше, за попередніми оцінками», — заявив Коваль.
Урожай зернових очікується орієнтовно на рівні 50 млн т плюс-мінус. Проте, як вказує Коваль, є певні застереження, пов'язані з перезимівлею озимих та погодою під час весняної кампанії. У разі вимерзання озимої пшениці можливий підсів ярою пшеницею — урожай буде нижчої якості, але прийнятний. Аналогічно, озимий ячмінь можна підсіяти ярим, навіть стерньовими сівалками.
Голова УАК зауважує, що близько третини посівів ріпаку, з 1,1 млн га, перебувають у зоні ризику — там, де сніговий покрив незначний.
«Якщо вимерзне не весь ріпак на конкретному полі, а стане рідшим, то його ще можуть залишити, потім підживити, а далі дивитимуться по погоді, адже пересівати буде дорожче», — зазначив Коваль.
І додав, що у разі вимерзання озимих аграрії будуть пересівати поля кукурудзою, соєю або соняшником.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Майже 1,9 млн т зерна намолотили аграрії Дніпропетровщини. Із них понад 1,4 млн т — пшениці.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Аграрії Рівненської області завершують догляд за посівами та готуються до початку жнив. Першими до збирання очікують ріпак, озимий ячмінь та озиму пшеницю.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Озимий ячмінь у південних кластерах ГК «Агрейн» впевнено наближається до фінішу сезону.

Багато експертів і практиків зазначають, що після перемоги в Україні буде інвестиційний бум, і до цього вже готуються відповідні фонди. Але коли це буде в часових межах, важко прогнозувати, так само як і ризики, які залишатимуться. Але й за сьогоднішніх умов Україна зберігає інвестиційну привабливість.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева щодо критичної ситуації із забезпеченням агросектору азотними добривами напередодні весняної посівної.

В Україні сформувався дефіцит аміачної селітри, який покривається завдяки імпорту.