Родина Ганни Іщенко понад 8 років вирощувала та переробляла лікарські та ефіроолійні рослини. За два останні роки було зроблено максимум, щоб вийти на новий етап розвитку господарства: виграли гранти, придбали різне спеціальне обладнання для доробки сировини, автоматизували виробництво, навіть зареєстрували потужності у січні 2022-го. Але через війну справу свого життя покинули.
«Ми дізнались про проєкт We Prosper і можливість приїхати на Львівщину та спільно з місцевим фермером започаткувати овочеве господарство, а саме теплиці. Вирощували овочі в закритому ґрунті, — поділилась своїм кейсом Ганна Іщенко під час Форуму Бізнес Мережі Сільських Жінок, що відбувся у Львові. — Раніше ми займались вирощуванням, але інших культур, у інших кліматичних умовах та просто неба. Праця в теплиці — це окрема наука. На кожному етапі було складно, Але якщо є бажання, то всьому можна навчитися. Завдяки підтримці добрих друзів та Бізнес Мережі Сільських Жінок ми успішно подолали всі виклики. Огірки вийшли добрі, ми задоволені врожаєм і тим, що отримали можливість працювати та заробляти».
Зараз в Україні за фінансової підтримки канадських, європейських та британських донорів ГС «Бізнес Мережа Сільських Жінок України» (в партнерстві або самостійно) впроваджує 5 проєктів: We Prosper (СКС, Сокодеві), CASE (Оксфам), SEE та Rapid Response (Глобальний гуманітарний фонд, ООН Жінки) та «Просування гендерної рівності та розширення прав та можливостей жінок в рамках децентралізації» (ООН Жінки).
Проєкти спрямовані на формування безпечного економічного середовища, підтримку фермерів, шо постраждали внаслідок воєнної агресії рф, релокацію бізнесу, підтримку мобілізації жінок у громадах. Мережа формує змогу жінок кооперуватися, проявляти лідерство та тримати продовольчий фронт захисту Батьківщини.
Проблематика цьогорічного Форуму Бізнес Мережі Сільських Жінок включала обмін досвідом, історіями та питаннями безпеки у громадах. Адже портрет сучасної сільської жінки в Україні складається з дуже багатьох ролей, і деякі з них додала воєнна агресія росії.
Сьогодні сільська жінка керує господарством чи громадою, виховує дітей і дбає про добробут родини, волонтерить для ЗСУ та організовує побут для прийняття нових мешканців громади. Крім цього, їй треба думати, як убезпечити та втримати бізнес. До того ж багатьом жінкам взагалі довелося розпочинати підприємництво з нуля, оскільки окупація їхніх регіонів просто не залишала вибору. Вони ділилися унікальним досвідом, досвідом незламності: як це — ставити теплиці за 1000 км від дому, переганяти за 500 км власних корів, відбудовувати приміщення і докуповувати корми після падіння ракети на ферму.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

15 вересня у Києві зустрілися фіналісти освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Позаду — кілька місяців навчання, менторство та робота над власними бізнес-ідеями. Попереду — новий етап розвитку власної справи, вже з грантовою підтримкою, та крафтярської спільноти.

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Польські виробники капусти скаржаться на незвично велику кількість ворон, які завдають шкоди урожаю перед збором.

Цибуля почала дорожчати на внутрішньому ринку України з початку поточного тижня.

Виробники тепличних огірків в Україні цього тижня підвищили відпускні ціни на свою продукцію.

У селі Криничне Болградського району Одеської області вирощування арпаджику — насіннєвої цибулі-сіянки — стало родинною справою, яку передають із покоління в покоління. Родина Тодорових продовжує цю традицію, хоча останніми роками вирощувати культуру стає дедалі складніше.

Тепличним господарствам у нідерландському регіоні Вестланд уперше заборонили використовувати воду з каналів для зрошення через сильну посуху.