Родина Ганни Іщенко понад 8 років вирощувала та переробляла лікарські та ефіроолійні рослини. За два останні роки було зроблено максимум, щоб вийти на новий етап розвитку господарства: виграли гранти, придбали різне спеціальне обладнання для доробки сировини, автоматизували виробництво, навіть зареєстрували потужності у січні 2022-го. Але через війну справу свого життя покинули.
«Ми дізнались про проєкт We Prosper і можливість приїхати на Львівщину та спільно з місцевим фермером започаткувати овочеве господарство, а саме теплиці. Вирощували овочі в закритому ґрунті, — поділилась своїм кейсом Ганна Іщенко під час Форуму Бізнес Мережі Сільських Жінок, що відбувся у Львові. — Раніше ми займались вирощуванням, але інших культур, у інших кліматичних умовах та просто неба. Праця в теплиці — це окрема наука. На кожному етапі було складно, Але якщо є бажання, то всьому можна навчитися. Завдяки підтримці добрих друзів та Бізнес Мережі Сільських Жінок ми успішно подолали всі виклики. Огірки вийшли добрі, ми задоволені врожаєм і тим, що отримали можливість працювати та заробляти».
Зараз в Україні за фінансової підтримки канадських, європейських та британських донорів ГС «Бізнес Мережа Сільських Жінок України» (в партнерстві або самостійно) впроваджує 5 проєктів: We Prosper (СКС, Сокодеві), CASE (Оксфам), SEE та Rapid Response (Глобальний гуманітарний фонд, ООН Жінки) та «Просування гендерної рівності та розширення прав та можливостей жінок в рамках децентралізації» (ООН Жінки).
Проєкти спрямовані на формування безпечного економічного середовища, підтримку фермерів, шо постраждали внаслідок воєнної агресії рф, релокацію бізнесу, підтримку мобілізації жінок у громадах. Мережа формує змогу жінок кооперуватися, проявляти лідерство та тримати продовольчий фронт захисту Батьківщини.
Проблематика цьогорічного Форуму Бізнес Мережі Сільських Жінок включала обмін досвідом, історіями та питаннями безпеки у громадах. Адже портрет сучасної сільської жінки в Україні складається з дуже багатьох ролей, і деякі з них додала воєнна агресія росії.
Сьогодні сільська жінка керує господарством чи громадою, виховує дітей і дбає про добробут родини, волонтерить для ЗСУ та організовує побут для прийняття нових мешканців громади. Крім цього, їй треба думати, як убезпечити та втримати бізнес. До того ж багатьом жінкам взагалі довелося розпочинати підприємництво з нуля, оскільки окупація їхніх регіонів просто не залишала вибору. Вони ділилися унікальним досвідом, досвідом незламності: як це — ставити теплиці за 1000 км від дому, переганяти за 500 км власних корів, відбудовувати приміщення і докуповувати корми після падіння ракети на ферму.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Найбільшою проблемою в овочівництві у фермера з Миколаївщини була якість води для поливу, що негативно впливала на розвиток рослин і врожайність.

Власниця сімейної козиної ферми та сироварні в селі Сливине Миколаївської області Світлана Молчанова автоматизувала виробництво крафтових сирів і планує збільшення виробництва та розширення асортименту сирів завдяки гранту, отриманому навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.

Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Європейської комісії з проханням розглянути можливість виділення 220 млн євро безповоротної підтримки для компенсації відсотків за кредитами українських малих і середніх агровиробників. Такий внесок дозволить забезпечити кредитний портфель обсягом до 4 млрд євро для фінансування оборотного капіталу аграріїв із кінцевою ставкою для позичальників не більше 10% річних.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Робоча група з питань розвитку садівництва Міністерства економіки та довкілля одноголосно підтримала пропозицію профільних асоціацій про скасування обов’язкових норм щодо залучення сезонних працівників під час створення садів і теплиць за грантовими програмами.

На сімейній фермі Jack's Solar Garden у штаті Колорадо (США) сонячні панелі стали не лише джерелом електроенергії, а й допомогли підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва. На площі близько 10 га встановлено 3276 сонячних панелей, під якими вирощують овочі, ягоди, лікарські рослини та утримують свійську птицю.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Держава поточного року передбачила на розвиток садівництва та тепличного господарства 440 млн грн грантової підтримки, з яких уже використано близько 250 млн грн (або 57%).

Молдова втратила статус нетто-експортера овочів — нині імпорт перевищує експорт у 15 разів. Внутрішнє виробництво не покриває дедалі більший попит на ринку.

Ключові обмеження тепличного сектору в Україні — зростання енергоємності виробництва, брак кадрів, збільшення логістичних витрат, імпорт із Туреччини.