У посівах пшениці Харківської та Дніпропетровської областей цього сезону аграрії спостерігають значне поширення хлібного жука (Anisoplia austriaca). Наразі на окремих полях фіксується чисельність близько 3-4 жуків на 1 м², що відповідає економічному порогу шкодочинності та потребує оперативного реагування.
За словами фахівців компанії LNZ Group, такого масового заселення цього шкідника не було вже кілька років. Вони пояснюють, що причиною зростання чисельності хлібного жука є насамперед сприятливі погодні умови, зокрема тривале тепло, а також обмеження проведення захисних заходів у регіонах, де тривають бойові дії.
«Хлібний жук найбільшої шкоди завдає зерновим культурам у фазі молочно-воскової стиглості зерна. Імаго виїдають зерно в колосі, а частину зернин вибивають на землю, що призводить до прямих втрат урожаю. За високої чисельності шкідника втрати можуть бути суттєвими», — зазначають у компанії LNZ Group.
Для контролю хлібного жука-кузьки фахівці рекомендують застосовувати інсектициди Престо ( у нормі 400 г/га) або Октант Турбо (у нормі 250 г/га) від DEFENDA, які забезпечують ефективний захист посівів зернових культур від комплексу шкідників.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Спекотний серпень — додатковий виклик у захисті та підживленні польових, плодових, овочевих культур і винограду. Адже такі погодні умови рідко відповідають температурним регламентам застосування більшості пестицидів і агрохімікатів та обмежують можливості для обробок.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Ще донедавна слово «кавун» в Україні асоціювалося майже виключно з Херсонщиною. До 2021 року саме ця область давала близько третини усього українського баштану, а південь загалом вважався єдиним істинно кавуновим регіоном країни. Останніми роками картина виглядає геть інакше.

Завершується збирання озимих ріпаку та зернових колосових, а от за врожай кукурудзи та соняшнику аграріям ще доведеться поборотися. Адже погодні умови були досить сприятливими для поширення комплексу шкідників, зокрема й лускокрилих видів, контроль яких відзначається підвищеною складністю.

Трапляються випадки, коли аграрії порушують технологію застосування ЗЗР, проводять обробіток не в ту фазу розвитку культури, порушують норму внесення і через ці помилки втрачають потенційну врожайність культури.

За період 27 липня – 2 серпня 2026 року фахівці Держпродспоживслужби провели 11 783 аналізи відібраних зразків під час фітосанітарних процедур, моніторингу та обстежень. Також було оформлено 3 133 фітосанітарні сертифікати для експорту зернових і олійних культур.

Погодні умови сприяли поширенню павутинного кліща на сої. Особливістю цього сезону є те, що даний шкідник поширився також на соняшник, кукурудзу і навіть цукровий буряк. У багатьох регіонах він завдає шкоди посівам.