Український експорт пшениці у лютому та січні демонстрував тенденцію до зниження. Однак ситуація почала змінюватися після введення росією квот на експорт пшениці, що стимулювало імпортерів переорієнтуватися на українську продукцію.
Про це повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР.
«Багато імпортерів, які традиційно закуповували російську пшеницю, почали розглядати українське походження як альтернативу. Серед них — Єгипет, Алжир, Туніс, Марокко, Румунія та Болгарія. Це вже призвело до зростання темпів експорту української пшениці. За попередніми даними, на березень уже законтрактовано 750 тис. т, а деякі трейдери прогнозують, що обсяги можуть досягти мільйона тонн», — зазначили в аналітичному департаменті ПУСК.
Попри зростання попиту на українську пшеницю, ситуація із запасами на внутрішньому ринку залишається напруженою. Станом на 1 березня обсяг запасів оцінюється у 7,4 млн т, що значно менше порівняно з минулим сезоном, коли вони перевищували 10 млн т. Це створює ризики обмеженої пропозиції на ринку та може призвести до цінових коливань.
«Конкуренція між експортерами може суттєво вплинути на цінову політику, особливо з огляду на зменшення запасів. Деякі трейдери вже обирають стратегію поступового зниження темпів продажів, очікуючи на більш вигідні умови», — додають у ПУСК.
Одночасно внутрішній ринок продовольчої пшениці в Україні демонструє активізацію попиту з боку переробників. Підприємства Київської та Вінницької областей готові платити 10 800-11 000 грн/т за пшеницю другого класу, що майже відповідає експортним цінам.
«Переробники активно конкурують за другий клас пшениці, що робить продаж на внутрішньому ринку більш вигідним, ніж експорт. Якщо фермери бачать вигідні умови на внутрішньому ринку, є сенс скористатися цим і продати продукцію локально», — вважають експерти.
Наразі ринок продовжує зростати інерційно, проте аналітики застерігають, що ця тенденція може змінитися вже найближчими тижнями. Історично друга половина лютого, березень і квітень характеризуються зниженням цін на пшеницю.
«Ми спостерігаємо деяке просідання біржового ринку, і це може негативно позначитися на українському експорті. Крім того, фактори нового врожаю також почнуть відігравати свою роль, особливо в другій половині квітня та травні, коли з'являться перші дані щодо посівів і прогнозів урожайності у Європі, рф, Україні та США», — зазначають аналітики.
Зокрема, в Україні спостерігаються регіональні проблеми з вологою у Дніпропетровській, Харківській, Житомирській та Вінницькій областях, що може вплинути на якість і обсяги врожаю.
Найближчі тижні будуть вирішальними для формування подальшої динаміки цін на пшеницю в Україні, підсумували аналітики.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Уряд Молдови не планує запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна, попри вимоги частини місцевих аграріїв. Наразі немає підстав для таких кроків, оскільки цього сезону українське зерно фактично не надходило на молдовський ринок.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

Уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.

Державне зернове агентство Тунісу (ODC) законтрактувало близько 75 тис. т м’якої пшениці.

У Румунії різко зросла кількість аграрних компаній, які опинилися на межі банкрутства. Основними причинами називають перебої з постачанням українського зерна, високі ціни на енергоносії та добрива, а також тривалі посухи.

Дніпропетровська область разом з Одеською та Миколаївською — у трійці лідерів країни за зібраним зерном, проте аграрії скаржаться, що ціни на врожай немає.

Через логістичні обмеження пропозиція зерна на внутрішньому ринку суттєво перевищила попит, що спричинило зниження закупівельних цін. Щоб аграрії могли уникнути вимушеного продажу врожаю та профінансувати осінню посівну, Уряд доручив терміново розробити програму доступного кредитування.

Туреччина з 29 липня дозволила експорт борошномельної пшениці, скасувавши заборону, що діяла з березня 2025 року.

Зупинка морського експорту найбільше позначиться на українському ринку пшениці.