Рослини озимої пшениці в Україні, з огляду на погодні умови та пізні терміни сівби, можуть цього року припинити осінню вегетацію в різному фізіологічному стані — від появи шилець до фази кущіння.
Про це йдеться у жовтневому звіті фахівців Національної академії аграрних наук України, пише «АПК-Інформ».
«Існує імовірність, що частина площ озимини розпочне зимівлю, коли насіння за надпізньої сівби (принаймні в першій половині листопада) не проросте і буде знаходитися в ґрунті ще певний час, що, безумовно, матиме негативні наслідки на формування зернової продуктивності рослин навіть за їхньої успішній зимівлі», — уточнили науковці.
Також вони нагадали, що запорукою гарної перезимівлі пшениці озимої, тобто без суттєвих втрат, є процес загартування рослин. В умовах більшої частини України загартування рослин озимих культур, як правило, розпочинається наприкінці жовтня та триває впродовж листопада. Кращі умови для цього створюються в роки з нормальними умовами вологозабезпечення озимини протягом осінньої вегетації, з прохолодною і ясною погодою в другій половині осені та поступовим встановленням зимового режиму, починаючи з температури повітря на рівні 3–5°С морозу.
«Таким чином, зважаючи на поточний стан більшої частини посівів озимих зернових культур, можна стверджувати, що подальша їх доля буде залежати суто від погодних умов як зимового, так і ранньовесняного періодів, упродовж яких суттєво підвищується ризик ушкодження та загибелі рослин від можливої негативної дії абіотичних факторів. Проте рівень їхньої продуктивності за успішної перезимівлі залежатиме лише від достатнього забезпечення атмосферною вологою у наступний весняно-літній період», — підкреслюють фахівці.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

На Кіровоградщині аграрії продовжують збирати кукурудзу та соняшник. Водночас озимими пшеницею та ячменем уже засіяли 280,2 тис. га із запланованих 443,3 тис. га.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Ріпак озимий продовжує вегетацію. Водночас погодні умови, що складаються наразі, є сприятливими для появи та росту бур’янів і падалиці культурних злаків, що мають вищу адаптивність навіть за складних умов.

Господарства групи компаній «Агрейн» завершили сівбу озимих культур під урожай 2027 року. Загалом під озимі культури у новому сезоні відведено понад 25 тис. га.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Для успішної перезимівлі ріпак озимий має сформувати листову розетку 6-8 листків, довжину стебла 8-10 см, стрижневу кореневу систему 15-20 см та кореневу шийку діаметром 8-12 м. Велику роль у цьому відіграє збалансоване живлення, зокрема й бором.

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) закликає надати аграріям-переселенцям пріоритетний доступ до оренди державних земель, зокрема, які перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України (НААН).