Аграрії входять у новий сезон із високою собівартістю вирощування сільськогосподарських культур та мінімальним запасом міцності.
Про це розповів завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук у коментарі «Телеграфу».
Він зазначив, що матеріальні витрати — мінеральні добрива, пальне, насіння та засоби захисту рослин — лишаються головним фінансовим тягарем для представників агробізнесу.
«У 2026 році сільгоспвиробникам доведеться витратити на комплекс польових робіт на 5-10% більше: замість торішніх майже 600 млрд грн — до 620-650 млрд грн», — наводить розрахунки науковців Олександр Захарчук.
Різкого подорожчання не прогнозується, адже левову частку матеріально-технічних ресурсів аграрії закупили у 2025 році. Та вплинути на збільшення витрат протягом року можуть інші чинники.
«Зокрема, через нестачу працівників більшість сільськогосподарських підприємств, не маючи достатніх трудових резервів, змушені піднімати заробітну плату на 10-15%. Можливим є і підняття вартості орендної плати на землю», — прогнозує Захарчук.
На собівартість продукції у 2026 році найбільше також тиснутимуть два чинники — ціни на пальне та добрива. Саме вони формують значну частину виробничих витрат і безпосередньо впливають на кінцеву вартість вирощування культур.
«У 2026 році інфляційні процеси можуть додати ще 10-12% до нинішньої ціни реалізації пального», — вважає науковець.
Натомість ситуація на ринку мінеральних добрив лишалась неравномірною: ціни на частину позицій стабілізувались, на інші — продовжували зростати. Це означає, що й у 2026 році ця стаття витрат може здорожчати.
«У 2026 році аграрії планують внести стільки ж мінеральних добрив, як і торік — 1,8-1,9 млн т у діючій речовині, тобто приблизно 85-90 кг на 1 га. За тих самих обсягів може відбутися незначане зростання їхньої вартості на 5-7%, на це вплине здорожчання азотних добрив», — відзначив Захарчук.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Кабінет Міністрів України надав тимчасовий пріоритет у перевезеннях залізничним, автомобільним, морським і річковим транспортом вантажам із рослинною олією та пальним.

Українські сільгоспвиробники станом на 20 жовтня 2026 року засіяли озимими культурами 5,05 млн га, або 79,9% прогнозованих площ.

Аграрії Волинської області завершили посів озимих зернових культур та озимого ріпаку під урожай 2027 року.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Через подорожчання дизельного пального українські аграрії переглядають технології вирощування озимих культур і відмовляються від частини операцій з обробітку ґрунту. Це дає змогу скоротити витрати, однак може вплинути на майбутню врожайність.

Вісім фермерських господарств Полтавщини станом на кінець вересня отримали компенсацію витрат на дизельне пальне на загальну суму 1,5 млн грн.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

Аграрії Тернопільщини завершили сівбу ярих зернових, зернобобових та інших стратегічно важливих культур в оптимальні агротехнічні строки.