Забур’яненість на ранніх етапах вегетації суттєво обмежує розкриття потенціалу врожайності ріпака озимого. Конкуренція з бур’янами негативно впливає на його початковий ріст, обмежує формування листового апарату та кореневої системи; крім того, бур’яни споживають призначені культурі елементи мінерального живлення і вологу, можуть пригнічувати її фізично. Якщо багаторічні бур’яни під посів ріпака озимого оптимально контролює гербіцидна «чистка» після збирання попередника, то однорічні види доцільно контролювати шляхом застосування ґрунтових схем. Оптимально підібрані діючі речовини допоможуть проконтролювати максимально широкий спектр бур’янів у полі, як злакових, так і дводольних, і стримати появу їх наступних хвиль.












