Таку рекомендацію дають фахівці «Інституту здоров’я рослин».
«У 2020 році фахівцями «Інституту здоров’я рослин» було проведено майже 4 тис. досліджень добрив — досліджувалися мінеральні добрива, мікродобрива, добрива на органічній основі та меліоранти, — розповідає науковий співробітник інституту Сергій Сальніков. — І приблизно 4,5% проб не відповідали заявленим якісним показникам. В основному це була нестача тих чи інших заявлених елементів живлення. На жаль, ця сумна статистика вказує на посилення проблеми фальсифікату та недоброякісної продукції у сфері сільського господарства».
Тож щоб у новому році вберегтися від неякісних продуктів, Сергій Сальніков рекомендує вже зараз перевірити придбані добрива в лабораторних умовах. Сьогодні в «Інституті здоров’я рослин» можна дослідити мінеральні, органо-мінеральні, органічні добрива та добрива з мікроелементами на цілий спектр показників. Основні показники, на які варто перевірити придбані добрива, — вміст діючої речовини, волога, густина, лужність, рН тощо.
Для досліджень в інституті застосовуються якісні та кількісні аналітичні, фізико-хімічні методи та атомно-емісійний спектральний аналіз. За результатами аграрій отримує протокол досліджень, в якому зазначається вміст діючої речовини в добриві. Тож замовивши це дослідження, аграрій матиме 100% розуміння, скільки та яких саме добрив він внесе на свої поля.
Крім того, при дослідженні комплексу «ґрунт — добриво» науковці інституту нададуть рекомендації щодо норм застосування добрив, видів добрив та строків внесення, що допоможе аграріям значно заощадити кошти та примножити урожай.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Світове виробництво кави залишається залежним від широкого використання пестицидів, значна частина яких заборонена в Європейському Союзі через ризики для здоров'я людини та довкілля.

Після посилення критеріїв визначення критично важливих підприємств в аграрній сфері кількість компаній, які потенційно можуть претендувати на цей статус, може скоротитися майже на 44%.