У господарстві СТОВ «Інтер» все, що можна, диференціюють. Такий підхід допомагає отримувати більше, а вкладати менше.
Про це розповів заступник директора з виробництва СТОВ «Інтер», директор компанії «Інтер-Агролаб» Владислав Тютюнник на форумі «День агронома».
«Ми диференціюємо все. Вже 4-й рік застосовуємо цей прийом і бачимо ефект. Завдяки диференціації можна ефективно розподілити витрати по полях і при цьому суттєво економити», — зауважив фахівець.
Глибоке внесення добрив, зокрема КMg, дозволяє зекономити $25,95/га. Добрива вносять у стрічку, сівбу також проводять у стрічку. Під час висіву культур працюють із зонами продуктивності. Економія насіння кукурудзи від даного методу сягає 3%, або $2,37/га.
Диференційоване внесення безводного аміаку та аміачної води дозволяє заощадити $10,65/га та $19,76/га відповідно. На диференціації вапна можна зекономити $15,35/га.
РКД також диференціюють у рядок, адже сівалка дозволяє це робити. Наприклад, сіють пшеницю та вносять РКД диференційовано, за зонами продуктивності, таким чином економлять $22,79/га.
Якщо диференційовано вносити сульфат амонію, економія складає майже $6/га.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Усі п'ять цукрових заводів Вінницької області розпочали сезон переробки.

Холдинг «АгроВіста» проводить збір зернових і технічних культур.

Подання заявок на отримання бюджетної субсидії для сільгоспвиробників, які придбали комплексні мінеральні добрива вітчизняного виробництва, розпочинається сьогодні, 1 жовтня 2026 року.

Середня зарплата штатного працівника сільського, лісового та рибного господарства України у серпні 2026 року становила 29 541 грн. Порівняно з липнем показник зріс на 96 грн, або 0,3%.

Міжнародна виставка EuroTier 2026 відбудеться 10–13 листопада у Ганновері, Німеччина. У 13 павільйонах понад 2,1 тис. експонентів із 55 країн представлять технології та рішення для професійного тваринництва.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Власнику ТОВ «Мрія» Михайлу Войтовику за 19 років роботи за технологією No-Till вдалося підвищити відсоток гумусу на полях до 1%, а це — додаткові 50 мм вологи та 20 кг біологічного азоту на 1 га.

Кліматичні зміни, воєнні ризики, високі ціни на ЗЗР, добрива, пальне та логістику змушують аграріїв змінювати підходи до ведення господарства та впроваджувати у виробництво інноваційні технології. Це дозволяє оптимізувати витрати та бути ефективними й конкурентоспроможними на ринку.