Експортні ціни попиту на ячмінь з початку 2024/25 МР залишалися на 30-50 $/т нижчими, ніж на фуражну пшеницю та кукурудзу, що сприяло зростанню попиту та збільшенню експортних постачань порівняно з попереднім сезоном.
Про це повідомляють аналітики GrainTrade.
«У 2024/25 МР (станом на 17 січня) Україна експортувала 2 млн т ячменю, що на 64% більше, ніж за аналогічний період минулого року (1,22 млн т). Проте у грудні та січні темпи експорту знизилися внаслідок скорочення пропозиції від фермерів. За перші 17 днів січня експорт склав лише 9 тис. т порівняно з 146 тис. т за такий же період у 2024 році», — зазначають фахівці.
Експортери змушені підвищувати закупівельні ціни на фуражні культури через обмежену пропозицію від фермерів і складнощі з формуванням експортних партій на січень. Тому минулого тижня ціни на фуражний ячмінь виросли ще на 200–400 грн/т, до 9800–10000 грн/т (206–209 $/т) з доставкою до портів Чорного моря та 210–215 $/т до портів Дунаю. Додатково їх підтримало зростання цін на фуражну пшеницю та кукурудзу до 208–210 $/т у портах Чорного моря.
Водночас внутрішні виробники комбікормів створюють серйозну конкуренцію експортерам, активно закуповуючи ячмінь як найдешевшу фуражну культуру, щоб економити на виробництві комбікорму. Вони пропонують за ячмінь 9000–9400 грн/т із доставкою на завод.
«Однак очікується, що зростання цін на фуражний ячмінь невдовзі зменшить попит на нього з боку переробників, які віддадуть перевагу закупівлі дешевшої пшениці та кукурудзи», — прогнозують спеціалісти.
Попит на пивоварний ячмінь з боку вітчизняних переробників залишається низьким через складнощі зі збутом солоду на міжнародних ринках. Закупівельні ціни на нього складають 9000–9200 грн/т із доставкою на завод.
Аналітики відзначають, що вперше за останні три роки ціни на ячмінь досягли рівня цін на кукурудзу та фуражну пшеницю, що може спонукати фермерів збільшити площі сівби ярого ячменю навесні.

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує зниження світового виробництва зернових у 2026 році на 2,1% — до 2,979 млрд т.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Зупинка морського експорту та обмежений внутрішній попит тиснуть на ціни фуражного ячменю в Україні. Висока вартість логістики також стримує продажі за кордон.

Естонія запровадила заборону на перевезення російського та білоруського зерна своєю територією.

Країни Балтії ретельніше контролюватимуть походження транзитного зерна з метою протидії торгівлі українською подукціїєю, викраденою росією з тимчасово окупованих територій.

Програма передбачає беззаставне фінансування придбання насіння пшениці, ячменю та сої на умовах із мінімальною відсотковою ставкою для клієнта (від 0,01% до 9,6% — залежно від терміну кредитування).

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Активне надходження фізичної пропозиції соняшнику нового врожаю відбувалось на українському ринку минулого тижня.

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.