Ціна калію хлористого в Україні з початку листопада впала на 4000 грн/т (-17%).
Продукт виключно імпортний — ціна залежить від джерела постачання та рівня цін постачальника, пише «Інфоіндустрія».
Зазначається, що в жовтні було зафіксовано імпорт з Йорданії, Ізраїлю, Узбекистану та Лаосу.
«Середні ціни імпорту калію склали 20600 грн/т (Ізмаїл), але через великі обсяги і відносно слабкий попит конкуренція між постачальниками посилилась, що призвело до значного зниження цін», — зазначають аналітики.
Сумарний обсяг імпорту хлористого калію в жовтні 2023 року склав 25 тис. т.
Водночас ціни на нітроамофоску 16:16:16 теж знизились у період з 1 по 10 листопада 2023 року. Було зафіксовано зниження ціни на 6000 грн/т, до 24500-24800 грн/т (-19%), склад/СРТ. Зниження ціни також пов’язане із новими обсягами імпорту NPK в Україну. Цього разу з Єгипту ціна на продукт була на 205 $/т нижче, ніж на європейську NPK 16:16:16, а обсяг постачання склав 2,647 тис. т.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Зроcтання цінового спреду на карбамід фіксують на українському ринку.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Мінлива, подекуди нетипова погода весни та початку літа була не надто сприятливою для активного росту та розвитку польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Вони піддавались впливу низьких температур повітря, їх різким перепадам, що викликало стреси та знижувало стійкість до хвороб.

Ринок пшениці та кукурудзи входить у найбільш турбулентний період за останні тридцять років. Попередні кризи — світова продовольча криза 2007–2008 рр., перебої у постачанні 2010 р., посуха в США 2012 р. — були переважно однофакторними: шок урожаю, стрибок нафти або короткострокова фінансова паніка. Сьогодні на світовий зерновий ринок одночасно тиснуть щонайменше вісім структурних факторів.

Європейська комісія (ЄК) 19 травня ухвалила План дій щодо добрив, який передбачає фінансову підтримку фермерів та зменшення залежності Європи від імпорту.

Стреси — не менша загроза для сільськогосподарських культур і плодових насаджень, аніж пошкодження шкідливими організмами. Їхні наслідки проявляються у порушенні обмінних процесів рослин, зниженні фотосинтезу, синтезу амінокислот і білків, ферментів, погіршенні засвоєння вологи та елементів мінерального живлення із добрив та ґрунту та зниженні продуційних процесів.

Аграрії потребують напрацювання державних рішень, які дозволили б знизити виробничі витрати та підтримати конкурентоспроможність галузі.

Нарощування зеленої маси необхідне будь-якій культурі для здоров’я та високої продуктивності. Зелене листя та пагони відіграють першочергову роль у здійсненні фотосинтезу, дозволяють рослині дихати й випаровувати воду, накопичувати поживні речовини та енергію.