Господарство СТОВ «Дніпро» (Херсонська обл.) пробуло в окупації вісім місяців. Попри це ферма продовжувала працювати, а поля — засіватися.
Про це розповів директор СТОВ «Дніпро» Андрій Пастушенко, пише Мilkua.info.
«Насамперед треба було забезпечити тварин кормами на 2022-2023 рік. Хоча на території ферми і полях не велися активні бойові дії, все ж були прильоти», — зазначає Андрій Пастушенко.
За його словами, після обстеження працівниками повністю всіх полів посіяли кукурудзу. Насіння було ще з минулого року: гібридне посіяли на зерно, а звичайну кукурудзу, яку торік заготовили як зерно, посіяли на силос.
«Дякуючи Богу, нам все вдавалося. Потихеньку обмолотили кілька сотень гектарів зернових, зібрали ячмінь на ферму, а пшеницю повністю видали як орендну плату. Діяли за принципом: краще віддати людям, ніж продавати по $50 за тонну», — розповідає Андрій Пастушенко.
Він додає, що також змогли посіяти і зібрати кілька десятків гектарів соняшнику, за рахунок якого жили всю осінь: олію продавали, а макухою годували худобу. Вдалося зібрати жито на силос. Також ще з осені до війни було засіяне поле люцерни, яку теж заготовили.
«У кінці жовтня зібрали навіть зернову кукурудзу. Так, це не супервеликі врожаї — 50 ц/га, але майже без добрив, без застосування гербіцидів, адже купити на той момент нічого не могли. Водночас посіяли озиму пшеницю, ячмінь і жито на силос», — зазначає Андрій Пастушенко.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

У агровиробництві результат уже не залежить виключно від кількості посівних площ. Епоха екстенсивного землеробства поступилася місцем точним технологіям, де кожен елемент виробничого ланцюга має бути оптимізованим. Проте навіть найсучасніша техніка та дорогі системи живлення не зможуть реалізувати свій потенціал, якщо початковий елемент — генетичний матеріал — є слабким. Саме тому високоякісне селекційне насіння є стратегічною інвестицією для агробізнесу.

Незалежна вимірювальна лабораторія аналізу зернових та олійних культур «Грейнекс Лаб» відкрилась у Новоукраїнці (Кіровоградська обл.).

Пожежі виникли 5 листопада 2026 року на двох підприємствах, які займаються сушінням зерна, у Житомирській області.

Група АГРОТРЕЙД розпочала збирання кукурудзи.

Впровадження вирощування бавовнику в Україні дасть змогу розв’язати низку важливих економічних і виробничих завдань.

Експортні ціни на українську кукурудзу опустилися до найнижчого рівня за останні два роки через обмеження чорноморського судноплавства та високу вартість логістики.

В Уманському районі Черкащини зосереджена значна кількість агропідприємств, різних за розміром і підходами до виробництва. Одним із провідних у регіоні є ФГ «Хорста», яке вирізняється тим, що впроваджує передові агрономічні практики, вирощує гарні врожаї та засіває цукровими буряками найбільші в районі площі. Поряд із рослинництвом господарство розвиває птахівництво, утримуючи понад 70 тис. голів птиці.

Компанія «ТАС Агро» завершила обмолот олійних культур урожайю-2026.

Херсонська обласна військова адміністрація спільно з Кабінетом Міністрів України розробляє програму відшкодування транспортних витрат агровиробникам, які змушені вивозити врожай до інших областей через знищення зерносховищ у регіоні.

У Чорнобаївській громаді Херсонської області триває розмінування 606 га особливо цінних земель ТОВ «Державний земельний банк». До робіт залучили понад 100 саперів і 11 систем механізованого розмінування.