Біла гниль — одна з найнебезпечніших хвороб для сільськогосподарських культур. Вона може уражати понад 360 видів рослин і знищувати до 50% врожаю, особливо соняшнику, сої та ріпаку.
Проблему обговорили у Львові під час конференції Re:farm, яка зібрала аграрних фахівців із різних регіонів України.
У 2025 році середня урожайність соняшнику по Україні склала 18,8 ц/га, що майже на 14% менше, ніж роком раніше. Це найнижчий показник за останні чотири роки. Причина — не лише погодні умови, а й хвороби рослин.
Соняшник у сівозміні часто заміняють соєю та ріпаком. Але це небезпечна заміна — ці культури також є вразливими до білої гнилі, особливо в умовах високої вологості. Фактично поле «відпочиває» від соняшнику, але не від хвороби. Результат — ураження рослин хворобами, втрати врожаю, зниження якості вирощеної продукції та насіння.
За словами керівниці напряму розвитку органічного землеробства та біологізації інтенсивних технологій компанії BTU Юлії Миронової, збудник білої гнилі — це «троянський кінь» українських полів.
Фітопатологиня наголосила, що боротьба з хворобою потребує системного підходу, що включає і довгострокове планування, і конкретні дії на найближчий сезон.
Основні елементи стратегії захисту:
- Чергування культур — не висівати чутливі рослини на те саме поле раніше ніж через 4–5 років.
- Посів стійких сортів і гібридів — наприклад, у селекції соняшнику враховують товщину стебла, швидке загоєння ран і вміст фенолів.
- Збільшення відстані між рослинами — покращує провітрювання й уповільнює поширення хвороби.
- Зміна строків посіву — уникати ранніх посівів, адже це розвиток кореневої та прикореневої форми хвороби.
- Правильний підбір препаратів, які діятимуть не точково, а комплексно. До таких належать біологічні препарати.
Як наголосила Юлія Миронова, в умовах посилених вимог ЄС до якості й безпечності сільськогосподарської продукції аграріям треба відходити від моделі «більше хімії — більше захисту», а впроваджувати біологічні рішення. Вони не лише ефективно стримують розвиток хвороб на полі, а й відкривають можливості для виходу на європейський ринок.