Біопрепарати — не просто тренд. Які економічні аргументи змушують аграріїв змінювати технології

Головне питання для аграрія — економіка на гектар

Біотехнології — це широкий спектр рішень. Мікробіологічні препарати здатні мобілізувати елементи живлення, фіксувати азот, захищати рослини від стресів і патогенів та, зокрема, покращувати економіку поля. Але для аграрія ключовим залишається конкретний результат.

• Чи можна частково знизити залежність від дорогих добрив?
• Чи покращується ефективність живлення рослин?
• Чи зменшується собівартість виробництва?
• І чи підвищується врожайність?

Якщо хоча б на половину цих питань немає позитивної відповіді, технологію навряд чи масштабуватимуть. Тому біопрепарати найбільш ефективні тоді, коли стають частиною загальної стратегії господарства — вони дозволяють оптимізувати витрати та підвищити рентабельність вирощування культур.

Наприклад, фосфор-калій мобілізатори можуть дозволити зменшити внесення фосфорно-калійних добрив. Як це працює? Мікроорганізми виробляють біологічно активні речовини. Ці речовини сприяють тому, щоб недоступні для рослин елементи живлення з ґрунту і добрив перетворювались на доступні. Таким чином ви ефективно використовуєте ґрунтові запаси та підвищуєте засвоєння мінеральних добрив, що дозволяє зменшити норму їхнього внесення.

За результатами польових досліджень, інтеграція РК-мобілізатора підвищує рентабельність вирощування соняшнику на 20%, кукурудзи — на 12%, а сої — на 10%. Ще кращих результатів можна досягти, якщо використовувати комплекс біопрепаратів. 

Наприклад, одне з господарств Дніпропетровської області інтегрувало біопрепарати в технологію вирощування. У результаті врожайність соняшника зросла на + 0,22 т/га у порівнянні до класичної технології господарства, виробничі витрати знизилися на 500 грн/га, а додатковий дохід склав понад 3,5 тис. грн/га. 

Господарства, які роблять детальний аналіз ґрунту та диференційовано вносять добрива, бачать повну картину поля. Вони точково відбирають проби, визначають кількість фосфору та калію, їхню мобільність і на основі цього коригують як внесення мінеральних добрив, так і мікробіологічних препаратів. Така схема виправдовує себе економічно: ви працюєте з конкретними даними, а не вносите добрива наосліп.

Біопрепарати легко інтегруються в існуючі технології і застосовуються від передпосівної обробки насіння та збагачення ґрунту до ефективного підживлення по листу. Формуляція біопрепаратів дозволяє вносити їх разом з рідкими комплексними добривами – без додаткових операцій та зайвих витрат на техніку та пальне.

Бізнес-ефект: оптимізація витрат та диверсифікація ризиків

Коли аграрій інтегрує мікробіологічні препарати в технологію, щоб зменшити внесення добрив, він таким чином диверсифікує ризики. Якщо ціни на добрива знову зростуть на 100-200%, залежність від них буде менша. Якщо логістика ускладниться — є альтернативні інструменти живлення рослин.

Біотехнології не тільки допомагають оптимізувати витрати та знижують залежність від цінових коливань на мінеральні добрива. Вони також сприяють відновленню ґрунту після інтенсивного хімічного навантаження.

Будь-яка пестицидна обробка чи протруювання насіння — це стрес для рослини. Зокрема, обробка насіння синтетичними фунгіцидами часто спричиняє пригнічувальний ефект і затримує проростання. Натомість біологічні препарати не лише не створюють такого навантаження, а й допомагають рослинам швидше долати наслідки стресу.

Це особливо важливо за нестабільних погодних умов. Через різкі температурні коливання у тканинах рослин накопичується етилен — гормон стресу, який у бобових блокує процеси бульбочкоутворення. Бактерії, що входять до складу біофунгіцидів, синтезують фермент АЦК-дезаміназу. Він розщеплює попередник етилену, знижуючи його концентрацію. Це дозволяє рослині зберегти потенціал врожайності навіть за несприятливих умов.

Стратегічна перспектива: євроінтеграція змінює вимоги

Біотехнології — це також інвестиція в довгострокову ефективність і відповідність майбутнім вимогам ринку. Україна рухається до ЄС, а це означає посилення вимог до сталості виробництва, здоров’я ґрунтів та використання традиційних засобів захисту рослин. Євроінтеграція вже зараз передбачає скасування низки діючих речовин, що змушує аграріїв переглядати сівозміни та збільшувати частку бобових культур.

У цьому році аграрії активно дивляться в бік нішевих культур, наприклад, нуту і сочевиці. Сочевиця взагалі стала однією з топових культур сезону. Бобові дозволяють покращити структуру ґрунту, збагативши його азотом природним шляхом. А для ефективного вирощування бобових біопрепарати вже стають стандартною технологією.

Інокуляція насіння бобових азотфіксуючими бактеріями, застосування фосфор-калій мобілізаторів на початкових етапах розвитку, антистресанти для підтримки в критичні фази — все це поступово переходить із категорії експериментів у категорію звичних процесів. 

Десять років тому потрібно було багато пояснювати, навіщо застосовувати інокулянти. Зараз це звичайна операція, яка не викликає питань. Більше того, з'являються більш досконалі підходи — наприклад, коінокуляція, коли насіння обробляється одночасно кількома видами корисних мікроорганізмів, які підсилюють дію один одного. Наприклад, один забезпечує азотфіксацію, а інші підсилюють розвиток кореневої системи, мобілізують фосфор та калій та знижують стресовий вплив на рослину.

За нашими дослідженнями на базі Хмельницької ДСГДС, коінокуляція сої забезпечила приріст урожайності 0,58 т/га. В умовах Полтавської області приріст склав 0,2 т/га порівняно з іноземним аналогом. Тобто, це технологія з підтвердженою економічною ефективністю. 

Бар'єри: консерватизм, недовіра та потреба в доказах

Агросектор доволі консервативний. Фермери не вірять обіцянкам без польових результатів, тож кожну нову технологію треба довести в цифрах і на практиці. Рішення про масштабування ухвалюється лише після економічного підтвердження, коли аграрій бачить на власному полі, що це працює і дає результат.

Основні страхи, які стримують впровадження:

• Новизна технології. Для багатьох аграріїв біопрепарати досі залишаються не пріоритетними через необізнаність. Потрібен час для розуміння доцільності, потрібні відповідні знання та освіта. Тому завдання виробників — більше навчати, розкривати ці питання та показувати результати досліджень.
• Страх нестабільності. Фермери побоюються, що біотехнології не працюватимуть стабільно, на них впливатимуть погодні умови, що бактерії чи гриби не виживуть у посушливих умовах або за різких коливаннях температури.

Більшість з цих побоювань не обгрунтовані. Мікориза впливає на утримання вологи та дозволяє рослині вижити в посушливих умовах. Антистресант добре працює саме тоді, коли рослина потребує підтримки через нестачу вологи чи температурні стреси. 

Ми робимо дослідження в різних кліматичних зонах України — від західного регіону з високою вологістю до південного з посушливими умовами. Це дозволяє відстежувати, де і як працюють біопрепарати, які середні показники можна отримати, як коригувати рекомендації залежно від регіону. 

• Потреба в комплексному підході. Мікробіологічні препарати не працюють як єдине рішення всіх проблем. Треба говорити про весь спектр дій: робота з ґрунтом після жнив, його оздоровлення, дотримання сівозмін, передпосівна обробка насіння та догляд за посівами.

Наприклад, профілактика хвороб — це обробка біологічними фунгіцидами. Коли працюють на випередження і роблять декілька обробок  завчасно, то хвороба взагалі не з'являється або її розвиток контролюється та не досягає економічно відчутного рівня. Але це має бути система, а не разова акція.

Біотехнології як антикризовий інструмент

Біотехнології стають ефективним інструментом для тих, хто рахує гроші, оцінює ризики і розуміє, куди рухатиметься ринок під впливом євроінтеграції та глобальних викликів.

Господарства, які вже інтегрували біопрепарати в свої технології, мають конкурентну перевагу. Вони менш вразливі до цінових шоків, швидше адаптуються до нових регуляторних вимог та мають кращі показники рентабельності на гектар.

Перехід на біотехнології можна робити поступово — тестувати на частині площ, порівнювати результати і масштабувати за підтвердження ефективності. Але зволікання з цим процесом означає втрату часу на адаптацію в момент, коли економічний тиск залишить менше варіантів вибору.

Владислав Болоховський, генеральний директор та співзасновник біотехнологічної компанії BTU