Чи потрібні аграрію інновації, а якщо так, то які саме?

21 лютого 2022, 10:06 1652
Євген Кугук

Сучасний тренд на впровадження інформаційних рішень у різних галузях життя активно проникає у діяльність малих та середніх агропідприємств. Ринок пропонує широкий спектр продуктів та послуг, покликаних покращити життя фермера. Це закономірно провокує питання у пересічного агровиробника: чи потрібні мені ці інновації, а якщо так, то які саме? Для відповіді на ці питання доведеться пройти кілька пунктів.

Визначення власних потреб

Зробіть опис основних процесів, які виконує ваше підприємство та визначте що із цього може бути диджиталізовано. Так, якщо ви вирощуєте традиційні зернові культури, то доцільно буде вказати ключові етапи виробництва: підготовка до посівної кампанії (закупівля ТМЦ, ремонт та сервісне обслуговування техніки, кадрові питання тощо); посів (передпосівні роботи, посів та внесення добрив); внесення ЗЗР та десикантів; збір врожаю, перевезення, сушка, зберігання та продаж.

У цій умовній схемі чітко відслідковується кілька складових, і одна з них — безпосередньо управління агровиробництвом, яке в свою чергу передбачає планування, організацію та контроль всіх проведених в полях робіт і витрачених з ними ТМЦ. А на фінальному етапі — співставлення показників план/факт та коригування на майбутнє.

З практичної точки зору це означає, що при виборі інформаційної системи для ведення агробізнесу, у профільних спеціалістів має бути якісний функціонал, який дозволить відслідковувати історію та планувати на майбутнє сівозміни, технологічні карти культур та полів, витрати ТМЦ. Крім того, для ефективного управління посівами мають бути і сучасні інструменти: аналізи ґрунтів, супутникові знімки та скаутинг.

Друга складова — управління парком техніки та обладнання, яке передбачає проведення планових та позапланових ремонтів, техоглядів, сервісного обслуговування, моніторинг та контроль переміщення, облік запчастин, підрахунок обсягів виконаних робіт, використання пального тощо.

І третя, базова для всіх агровиробників складова  управління земельним банком. Облік договорів оренди (емфітевзису, купівлі-продажу), співставлення технічної документації з фактичною ситуацією в полях, виявлення недообробітків та земель, обробіток яких недоцільний, облік фінансових відносин з пайовиками і так далі.

Кожен із представлених для прикладу пунктів — розділяється на певні конкретні бізнес-процеси, на кшталт, процедури погодження заявки на видачу добрив чи ремонт комбайну, збір та підготовка даних щодо використаного палива тощо. Створення такої умовної мапи, дозволить більш глибоко проаналізувати діяльність підприємства та визначити перелік ключових вимог до того чи іншого програмного забезпечення.

Ринкові пропозиції

Оцінка пропозицій, які існують на ринку — не проста справа і включає в себе не тільки моніторинг продуктів, але і визначення результатів, які ці інновації мають принести, а також фінансову оцінку повернення інвестицій. Саме останній пункт — головна мета будь-яких нових впроваджень, ви маєте в результаті або більше заробити, або витратити менше грошей.

Сьогодні, для підприємства із нашого прикладу, ринок пропонує кілька рішень, які вже стали традиційним:

  • farm management systems (т. зв. Системи управління фермами — це програми, які дозволяють планувати та контролювати процеси в агровиробництві та вибудовувати між ними зв’язки)
  • fleet management systems (т. зв. Системи управління парками техніки — які збирають, обробляють та аналізують інформацію щодо діяльності парків техніки та обладнання)
  • системи управління земельним банком (інформаційні продукти, які дозволяють покращити ефективність роботи із землями сільськогосподарського призначення).

Скільки можна зекономити

Звісно, це питання дуже індивідуальне і залежить від значної кількості факторів — від розміру господарства, кліматичної та ґрунтової зони, наявної техніки, обраної технології обробітку ґрунту, інфраструктурних об’єктів та готовності персоналу. Це перелік можна продовжувати, проте головне, що треба зрозуміти: жодний інформаційний продукт не є 100% вирішенням всіх проблем, а виступає виключно інструментом в руках відповідального агронома, інженера чи керівника.

Для прикладу, уявимо того ж виробника пшениці із площею обробітку 1 тисячу гектарів. Для прикладу, він повноцінно впровадив систему управління земельним банком. Це дано йому змогу визначити, що близько 5-7% земельних ділянок мають помилки геометрії, повністю або частково перетинаються, неточності, допущені реєстраторами тощо. Далі, було визначено, що близько 10% земельних ділянок не обробляються чи обробляються частково, оскільки знаходять поза межами полів, або через розростання лісосмуг, розширення польових доріг, виникнення вимочок тощо. І, нарешті, було виявлено, що на 10% земель відсутні, прострочені, або оформлені неналежним чином договори оренди.

Із бюджету компанії виділяються щорічно не лише кошти на оплату оренди та податки, але і на обробіток, посів, ТВЦ, ПММ і тому подібне. А ці ресурси, могли би бути спрямовані, наприклад, на розвиток.

Із відкриттям ринку землі, можна провести конкретний розрахунок фінансових ризиків. Сумарно, враховуючи розрахункову вартість землі хоча б у 1000 доларів, фінансові ризики господарства складають щонайменше 250 тисяч доларів. Також, слід додати, що дана арифметика не враховує можливості рейдерських захоплень, які зазвичай виникають через неякісно оформлені документи.

Прийняття рішення

Крім очевидних факторів, щодо кількісного та якісного обсягу функціоналу, при прийнятті рішення щодо впровадження тієї чи іншої інформаційної системи необхідно взяти до уваги додаткові фактори:

  • В пріоритеті мають бути так звані «хмарні» інформаційні продукти. Це, по-перше, знімає з користувача необхідність установки та адміністрування власних серверних потужностей, а, по-друге, спрошує процес випуску оновлень з новим функціоналом та новим можливостями.
  • Якісний сервіс постачальника послуг має стати принциповою вимогою. При впровадженні того чи іншого продукту ви маєте отримати не лише кваліфіковану консультацію та затверджений графік проекту з чіткими кількісними показниками, строками та відповідальними, але і послуги із наповнення системи даними, навчання персоналу тощо. Для прикладу, якщо ви станете користувачем FieldBI, то жодних додаткових плат з вас не здійматиметься — все включено у стандартну щомісячну або річну платню.
  • Динаміка реалізації нових функцій розробником та можливість поставити йому технічне завдання в рамках певного ліміту. Будь-який успішний проект ніколи не стоїть на місці, дізнайтесь, який графік випуску оновлень та які саме нові можливості будуть додані до програми у наступні місяці. Так, наприклад, завдяки зверненням наших клієнтів, ми найближчими місяцями реалізуємо с системі AgroTop випуск СО2 сертифікатів.

Далі, на підприємство чекає наступний етап переходу на новий рівень — впровадження. Читайте про це у наступних випусках мого блогу.

Євген Кугук, генеральний директор FieldBI

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.