Група «Агротрейд» вперше цього року провела посівну кампанію з використанням онлайн-контролю за якісними показниками при виконанні агрооперацій.
Діджиталізація допомогла раціоналізувати витрати ресурсів, говориться у повідомленні компанії.
«Раніше ми контролювали онлайн базові речі — швидкість роботи агрегатів, роботу в межах контурів полів, рух техніки між підприємствами та полями, а також простої. Онлайн-контроль якісних показників, таких як норми висіву насіння, внесення добрив та засобів захисту рослин — це крок вперед. Нам важливо контролювати ці норми на кожному квадратному метрі, а не на полі загалом. Як показав наш досвід — це зовсім не повʼязані речі», — розповідає директор агропромислового департаменту Групи «Агротрейд» Олександр Овсяник.
За його словами, онлайн-супровід дозволяє упередити значні втрати і ризики.
«У разі відхилення від планових показників більш ніж на 10% протягом 30 секунд спеціалісти отримують автоматичні повідомлення і запускають алгоритм перевірок та інформування, який передбачає зупинку техніки, усунення причини проблеми, а потім — повторну перевірку під час запуску агрегата.
Зараз ми лише на початку шляху, але обов’язково будемо рухатися далі. За підсумками першої посівної вже розуміємо, які вдосконалення необхідно зробити. Загалом завдяки сучасним технологіям ми підвищили якість і точність виконання агрооперацій. Тому стали раціональніше використовувати насіння, добрива та засоби захисту рослин», — додав Олександр Овсяник.
У компанії зазначили, що цьогоріч обладнали техніку для польових робіт системами, які у режимі реального часу передають до офісу всі дані, необхідні для контролю за якістю виконання агрооперацій.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Інноваційні теплиці, вертикальні ферми, штучний інтелект і лабораторне розмноження рослин змінюють підхід до виробництва продуктів у країнах із посушливим кліматом. Об’єднані Арабські Емірати, які ще донедавна майже повністю залежали від імпорту продовольства, сьогодні активно інвестують у розвиток сучасного сільського господарства, прагнучи зміцнити власну продовольчу безпеку.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Група АГРОТРЕЙД експортувала майже 500 тис. т зернових та олійних культур у 2025/26 МР, це найвищий показник компанії за понад десять років.

У Групі АГРОТРЕЙД підтверджують, що подорожчання пального вплине на рентабельність, адже під час формування бюджету закладалися зовсім інші ціни, і ніхто не міг передбачити такий розвиток подій.

У Решетилівському професійному аграрному ліцеї на Полтавщині школярі вже з 12 років можуть спробувати себе в ролі трактористів, водіїв і зварників за допомогою сучасних VR-тренажерів. Такий профорієнтаційний простір допомагає підліткам ближче познайомитися з робітничими професіями ще до вступу до закладу освіти.

Система «єЧерга» сьогодні, 17 липня, розпочала тестування нового механізму визначення пріоритетності для вантажних транспортних засобів, які перетинають державний кордон.

Український агробізнес довгий час розвивався завдяки кільком сильним перевагам: доступній землі, трудовому ресурсу та вигідному розташуванню на перетині міжнародних ринків збуту. Саме ці фактори багато років забезпечували динамічне зростання галузі.

Єдину державну платформу сільськогосподарських знань та інновацій AKIS (Agricultural Knowledge and Innovation System) запущено в Україні.