Розробка та реалізація проєкту для автоматизації великого обсягу процесів — від планування до контролю проведення ремонтів і закриття KPI — зайняла майже півтора року. Але в результаті інженерна служба отримала інструмент, який забезпечує більш стабільну роботу техпарку, фахівці отримали змогу швидше виводити техніку з простоїв, зросла ефективність ремонтних робіт.
Вже майже рік, як у «Контінентал Фармерз Груп» працюють із новим робочим інструментом — Планшетом інженера. Це власна розробка IT-департаменту компанії, ініційована безпосередньо користувачами продукту — інженерною службою. Застосунок дозволив автоматизувати багато процесів, а також відчутно покращити планування ремонтів, контроль підготовки техніки до виконання нарядів, скоротив витрати часу на логістику, облік та комунікацію.
У компанії розповідають, що традиційно робота механіків та старших механіків була пов’язана, зокрема, з паперовим документообігом. Замовлення та облік запасних частин та інших ТМЦ, заповнення ремонтних листів займали нерідко до третини їхнього робочого часу. А під час позапланових ремонтів простій техніки тривав довше, оскільки прийом-передача необхідних ТМЦ зі складу відбувалися тільки за фізичної присутності механіка, який мав проводити ремонт.
Бракувало також автоматизованого інструменту, який би оперативно надавав інженеру інформацію про наявність запчастин на складах, допомагав формувати аналітику тощо. Тож керівник інженерної служби «Контінентал» Сергій Музика звернувся із відповідним запитом до IT-департаменту компанії.
Щоб максимально задовольнити потреби внутрішнього замовника, над програмним забезпеченням у тісній взаємодії працювало загалом 13 людей із обох підрозділів: ІТ-спеціалісти пропрацьовували функціонал застосунку, а інженери надавали зворотний зв’язок у процесі його тестування.
Так, у результаті Планшет інженера забезпечив низку переваг:
За словами старшого механіка Василя Вереса із кластера «Центр», раніше від моменту встановлення запчастини на трактор до її списання зі складу могло пройти навіть 3-4 дні. Адже після встановлення запчастини на техніку в полі механіку потрібно було поїхати на базу, там заповнити паперовий ремонтний лист, яким списується ТМЦ, передати його обліковцю, а той мав 72 години на те, щоби цей лист провести. Звісно, окремо з кожним ремонтним листом ніхто щоразу не їздив: назбирувалася якась кількість листів за день, а наступного дня механік завозив їх обліковцю. Зараз усе займає 5 хвилин і виглядає так: механік приїхав у поле, встановив запчастину і зразу за допомогою застосунку сам її списав, просто підтвердивши факт встановлення. Якщо ТМЦ підлягає списанню на металобрухт чи на б/в склад, механік так само переміщує її у себе в планшеті, просто зробивши розхідний ордер на склад комірнику.
До слова, опція зробити розхідний ордер самостійно з’явилася не одразу — її додали вже в процесі роботи з Планшетом інженера. Також у результаті регулярних консультацій зрозуміли необхідність інших опцій. Скажімо, якщо раніше механік повідомляв про поломку техніки старшому механіку, старший механік — інженеру, а той, своєю чергою, повідомляв керівнику, що, наприклад, трактор зламався і можливий довгостроковий ремонт, то зараз усі зацікавлені можуть побачити стан техніки в режимі онлайн, як і орієнтовний час її виходу з ремонту, причину поломки тощо.
Перевагою власної розробки є також те, що взаємна комунікація із замовниками та користувачами не припиняється, і завжди є можливість вдосконалювати та допрацьовувати застосунок відповідно до нових потреб. Зараз Планшет інженера працює на базі OS Android, у перспективі планують розробити також версію для IOS.
Світлана Яценко, AgroPortal.ua