Агронапрям ТОВ СП «НІБУЛОН» зменшив споживання води на 34% порівняно з попереднім сезоном.
Як повідомляє пресслужба компанії, таких результатів вдалося досягти завдяки переходу на сучасні підходи до внесення засобів захисту рослин, зокрема впровадженню менших норм виливу води під час внесення.
«У 2024 році аграрний департамент досяг значного скорочення водоспоживання. Водозабір із поверхневих (річкових) і підземних (свердловинних) джерел склав 80 184 м³ — це на 34% менше, ніж у 2023 році (121 210 м³). Це стало можливим завдяки використанню сучасних обприскувачів та змішувачів засобів захисту рослин. Нова техніка забезпечує точніше дозування води та ЗЗР, зменшує втрати під час приготування робочих розчинів і мінімізує надмірне використання води в робочих розчинах», — пояснили в компанії.
Зазначається, що, крім технічних нововведень, у 2024 році в «НІБУЛОНі» було оновлено технологічні карти внесення засобів захисту рослин для основних культур — кукурудзи, сої, пшениці та ріпаку. Одним із ключових рішень стало впровадження підходу малооб’ємного виливу, що передбачає значне зменшення об’ємів води, які використовуються під час обробки посівів.
Завдяки цьому вдалося суттєво знизити норми витрат води на гектар:
«Цей підхід не лише зменшив навантаження на водні ресурси, а й дозволив забезпечити ефективність захисту рослин завдяки точному дозуванню препаратів і контролю параметрів робочих розчинів. Кожен робочий розчин тепер перевіряється на рівень pH, жорсткість й інші параметри, що дозволяє максимально розкривати дію активних речовин. Крім того, агрономами контролюються зовнішні фактори для вибору найкращих умов для внесення ЗЗР (температура, вологість повітря, швидкість вітру)», — уточнили в компанії.
Для довідки: до війни компанія «НІБУЛОН» обробляла 82 тис. га землі, володіла і управляла мережею внутрішніх елеваторів і річкових терміналів і сучасним морським терміналом, розташованим у Миколаєві. «НІБУЛОН» експортувала переважно кукурудзу, пшеницю і ячмінь у більш ніж 20 країн світу. Крім того, компанія мала широку лінійку флоту (річковий, морський і змішаний).

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ще недавно для агровиробника питання купівлі агрохімії здебільшого зводилося до ціни, ефективності та довіри до продавця. Але правила гри змінюються. Україна рухається до європейської системи контролю хімічної продукції, де важливе значення мають не тільки характеристики самого продукту, а й його походження, документи та законність обігу. І це вже не лише питання виробника чи імпортера препарату.

Господарство може мати сучасні дощувальні машини та достатнє джерело води. Але собівартість зрошення значною мірою залежить від того, що відбувається до гідранта: у якому стані насосна станція, скільки електроенергії вона споживає та хто приймає рішення щодо модернізації інфраструктури.

Агроекспорт через порти Великої Одеси зупинено, а альтернативні шляхи роблять логістичний цикл довшим і значно дорожчим, що суттєво впливає на економіку експорту. Тому більшість агрокомпаній перебудовує свої експортні стратегії.

Агрохолдинг «НІБУЛОН» за дев’ять місяців 2026 року сплатив на Миколаївщині 160,9 млн грн податків — на 13,8% більше, ніж за аналогічний період торік.

Бренд DEFENDA представив каталог засобів захисту рослин на 2027 рік. Він містить понад 90 продуктів, а також розписані системи захисту для кожної культури.

Ріпакова посівна відбувалася досить строкато. І кількість операцій із рістрегуляції традиційно буде вираховуватись індивідуально для кожного господарства та поля — на основі термінів сівби, висіяних гібридів, густоти посіву, погодних умов та інших факторів.

У Вільнянському міжрайонному управлінні водного господарства підбили підсумки поливного сезону 2026 року. За цей час насосні станції перекачали понад 2 млн м³ води, а площа зрошуваних земель сягнула майже 1,8 тис. га.

ТОВ СП «НІБУЛОН» у 2026 році збирає сорго з урожайністю близько 5 т/га.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.